25 серпня в японській Осаці стартує чемпіонат світу з легкої атлетики. Кореспондент "ГПУ" зустрівся з чемпіоном Європи зі стрибків у довжину Олексієм Лукашевичем, 30 років.
Готові до чемпіонату світу?
— Сезон почався вдало. Ніколи так добре не стрибав. Майже всі стрибки за вісім метрів. Це класний результат на міжнародному рівні.
На Олімпіаду 2004 року ви поїхали, але так і не виступили. Що сталося?
— За кілька місяців до старту Ігор травмувався. Наче вилікувався. Але потім знову травмував ту ж ногу. Хотів навіть відмовитися від участі. Але квитки уже купили. Вийшов підбирати розбіг. Але нога сильно схопила. Навіть жодного разу не стрибнув. Був дуже злий. Поміняв квитки і наступного дня полетів звідти. Ні з ким навіть розмовляти не хотів.
Як сприйняли"бронзу" торішнього чемпіонату Європи?
— Радий їй. Але прикро. Мені, здається, неправильно заміряли результат. У п"ятій спробі сказали 8,12 метра. Я, коли стрибнув, глянув — думав за 8,20. До мене потім підходили знайомі стрибуни, Таня Лебедєва (олімпійська чемпіонка з Росії. — "ГПУ"). Кажуть: "Ти переміг. Далі стрибнув. Просто неправильно заміряли".
Не бачу, хто б міг побити світовий рекорд
Як могло таке статися?
— Може, неправильна позначка. Але у мене завжди чисте приземлення. Нема такого, щоб руку залишав. Відчував, що можу додати. Але в останній спробі схопив м"яз на литці. Не зміг відштовхнутися. Та краще бути третім, ніж четвертим. Я знаю, як це.
Ви про Олімпіаду в Сіднеї?
— Так. Тоді Рома Щуренко став третім. Я програв 4 чи 5 сантиметрів. Але неприємно було. Від держави навіть нічого не отримав.
А за "золото" чемпіонату Європи-2002?
— Президентську стипендію дали. Здається, 4 тисячі гривень. Не пам"ятаю точно. А за третє місце в Гетеборзі не дали нічого. Добре, що міжнародна федерація нині платитиме премії тим, хто потрапить до вісімки на найближчому чемпіонаті світу.
Легше стрибати вдома чи за кордоном?
— Удома сильний тиск. За кордоном почуваєшся вільніше. Правда, коли глядачі починають аплодувати, іноді збиваюсь, в біг не завжди потрапляю. Але за кордоном мене більше знають, ніж удома.
Що можна сказати про умови тренувань в Україні?
— У Києві ще якось можна тренуватися. А у мене в Дніпропетровську такі доріжки, що дуже легко травмуватися. В Ялті постелили нормальну гуму. Але база мені більше в Алушті подобається. Якби ще змінили доріжку... Там спокійно, ніхто не заважає. І тренажерний зал хороший.
Сьогодні є спортсмен, здатний побити світовий рекорд — 8,95?
— Не бачу такого. Останнім, хто міг це зробити, був кубинець Іван Педросо. На чемпіонаті світу-1997 в Афінах він переміг з результатом 8,70 метрів.
Намагалися суміщати стрибки з іншими легкоатлетичними дисциплінами?
— Мені подобається стрибати. Якось на тренуванні спробував стрибнути з жердиною, але ледь не вбився. Колись також потрійний пробував. Тренер завжди запитував: "Коли почнеш стрибати потрійним?" Але і так досить.
Крім спорту, чим захоплюєтеся?
— Люблю відпочинок і машини. Якби було більше можливостей, була б краща машина. Так поки що "Шкода Суперб". Не преміальна, купив за свої гроші.
Розкажіть про сім"ю.
— Одружений, двоє доньок. Старшій уже 11. Займається легкою атлетикою. Стрибати у неї не дуже виходить, бігає. Уже і медалі є, і грамоти. Молодшій чотири. Ходить в садочок. Іноді, бо не хоче. Бабуся її забирає постійно.
За встановлення світового рекорду заплатять сто тисяч доларів
У Японії виступатимуть 37 українських атлетів. Титул чемпіона світу захищатиме стрибун у висоту Юрій Кримаренко. На медалі претендують Іван Гешко (біг на середні дистанції), Людмила Блонська (семиборство), Олексій Лукашевич (стрибки у довжину), Тетяна Терещук-Антипова (400 метрів з бар"єрами).
Призові чемпіонату складуть $7 млн 194 тис. Чемпіони в індивідуальних дисциплінах отримають по $60000, в естафетних — $80000 на команду. Світовий рекорд "коштує" $100 тисяч.
Для легкоатлетичної України це буде восьмий подібний турнір. Найуспішнішим видався чемпіонат світу-1997 в Афінах. Наші спортсмени здобули сім нагород — дві золоті, чотири срібні й одну бронзову — та посіли п"яте місце у загальнокомандному заліку.
3 
1
Коментарі