У черговому матчі англійської футбольної прем'єр-ліги "Манчестер Юнайтед" переміг "Сандерленд" — 1:0. Поєдинок був приурочений до 25-річчя перебування Алекса Ферґюсона на посаді головного тренера "МЮ". 6 листопада 1986-го шотландського фахівця призначили наставником команди.
"ГПУ" нагадує головні досягнення та промахи 69-річного сера Алекса за цей період.
Досягнення
1. Зумів обійти "Ліверпуль".
1986 року "МЮ" мав на рахунку сім чемпіонських титулів, а найпринциповіший суперник, "Ліверпуль", — 16. За 25 років "МЮ" виграв 12 чемпіонатів Англії, "Ліверпуль" — двічі, що дозволило Ферґюсону обійти "червоних" і вивести клуб у лідери за цим показником.
2. Перебудова команди всередині "нульових".
2003-го команда Ферґюсона виграла чемпіонат Англії, потім три сезони поспіль не перемагала у чемпіонаті. На перший план вийшов "Челсі" Романа Абрамовича, а "МЮ" сезону 2005/06 не вийшов із групи у Лізі чемпіонів. Фахівець заявив був про відхід від справ, але дружина відмовила його. Тренер швидко створив новий "МЮ": за останні п'ять сезонів клуб чотири рази виграв національний чемпіонат і тричі грав у фіналі Ліги чемпіонів.
3. Використовування ветеранів.
Сер Алекс довго тримає на контрактах ветеранів команди. Це для того, аби на полі вони "підтягували" молодих. Класичний приклад — Пол Скоулз, який улітку оголосив про закінчення ігрової кар'єри. Зараз функції "дядька-наставника" виконує Раян Ґіґґз.
Промахи
1. Невміння грати у фіналі Ліги чемпіонів.
Сер Алекс за 25 років чотири рази грав із "МЮ" у головному матчі європейського клубного футболу. Тактично у цих поєдинках сер Алекс поступався суперникам, хоча двічі йому щастило і трофей діставався "МЮ".
2. Тривалі пошуки заміни Шмайхелю.
1999 року клуб залишив голкіпер Петер Шмайхель. Ферґюсон шість років не міг знайти заміну і закрити ключову позицію.
2 
1
Коментарі