Ексклюзиви
пʼятниця, 28 червня 2024 18:02

"Вперше відчув "мʼязову радість" - як спорт допомагає ветерану війни

Ветеран російсько-української війни 61-річний Юрій Жуковський візьме участь у благодійному забігу на підтримку ЗСУ, який відбудеться 30 червня у Вінниці.

Марафон проводять спортивна спільнота "Характер" та Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Колос". Організували спільно з Благодійним фондом "МХП-Громаді" за підтримки Вінницької ОВА, міської ради та партнера I-VIN. Страховий партнер TAS Life.

Головна мета - об'єднати зусилля бізнесу й громад у підтримці ЗСУ. Щоб зареєструватися на забіг, учасники мають внести добровільний донат. Зібрані кошти передадуть на підтримку місцевих військових частин та ТрО міста.

Реєстрація на другий благодійний забіг ТУТ.

Ветеран Юрій Жуковський зараз працює керівником служби безпеки Вінницького Хабу МХП. У 1990-х він воював у Югославії. Коли росіяни окупували Крим і Донбас, пішов добровольцем у військо. На початку повномасштабної війни Жуковський вступив до лав ЗСУ й понад два роки захищав Україну на фронті. Брав участь у боях за Херсон, Бахмут, Соледар, Марʼїнку, Роботине.
  Юрій Жуковський, вереран російсько-української війни
Юрій Жуковський, вереран російсько-української війни

Про свій військовий досвід і те, як спорт допомагає йому у житті, ветеран розповів Gazeta.ua.

У 2014-2015 роках Юрій Жуковський пішов добровольцем на фронт. Виконував бойові завдання на сході України у складі Нацгвардії. Воював на Луганщині та інших гарячих точках.

Коли 24 лютого 2022 року росіяни розпочали повномасштабний наступ на Україну, ветеран разом із побратимами організували в Ладижині Вінницької області загін добровольців. Отримали зброю й готувалися захищатися від окупантів.

- У нас була озброєна рота у понад 150 людей уже на другий день, - згадує Юрій Жуковський. - Серед нас було багато працівників МХП. Окопалися навколо Ладижина, зробили бліндажі, поставили чотири блокпости з вогневими позиціями і несли службу. Уже під Києвом стояв ворог - то про який страх говорити?

У квітні частина тероборонівців разом із Юрієм увійшли до складу новоствореної 46-ї окремої десантно-штурмової аеромобільної бригади. Воював чоловік на різних напрямках фронту. Спершу його бригада виконувала бойові завдання на Херсонщині, де саме точилися запеклі бої за звільнення міста.

- Я був командиром зенітно-ракетної артилерійської батареї. Однак ми були призвані в десантно-штурмові війська, тому брали участь у наступах і обороні, - розповідає ветеран. - Мав уже досвід, тому розумів, чого чекати.

Згодом бригаду відправили під Бахмут і Соледар на Донеччині. Потім опинилися на Запорізькому напрямку під Роботиним. Із листопада минулого року Юрій виконував завдання під Марʼїнкою. Демобілізувався у травні 2024-го - за віком.

  Наразі Юрій Жуковський працює керівником служби безпеки Вінницького Хабу МХП
Наразі Юрій Жуковський працює керівником служби безпеки Вінницького Хабу МХП

- Війна до 24 лютого й після дуже відрізняється, - говорить ветеран. - За масштабністю, втратами, залученню зброї. Зараз можуть обстрілювати артилерією, танками, системами залпового вогню, БПЛА. Були такі дні, що сиділи по 20 годин під обстрілами.

Спортом Юрій Жуковський займається з дитинства. Любить різні види тренувань - від легкої атлетики до шахів. Захоплювався боксом, футболом, волейболом, боротьбою, більярдом тощо. Однак найбільших досягнень чоловік досяг у парашутному спорті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не жаліти себе і тренуватися щодня: як почати бігати

Перші стрибки з парашутом виконав під час служби в армії. Відтоді вирішив займатися цим професійно. Постійно тренувався й брав участь у змаганнях. У 1989 році Юрій отримав звання майстра парашутного спорту. Усього він виконав близько 600 стрибків.

- Коли займався парашутним багатоборством, то вперше відчув "мʼязову радість", - каже Жуковський. - Коли ти біжиш і не відчуваєш землі під ногами, як на крилах. Таке можливо, коли організм після довгих тренувань уже втягується й звикає до фізичних навантажень.

Зараз чоловік намагається регулярно виходити на пробіжки, якщо є час. Інколи вдається тренуватися тричі на тиждень. Бігати любить вранці перед роботою.

- Усе має бути в міру, щоб отримувати задоволення. Це головне правило будь-якого спорту. За раз пробігаю три-чотири кілометри. Колись мав традицію: щороку на день перемоги долати по 20 кілометрів. Це була моя найдовша дистанція, - говорить Юрій.

Він переконує, що зараз військовим без фізичної підготовки буде важко на фронті.

- Якщо не займаюся спортом - то відчуваю себе хворим. Зранку пробігся і одразу інша людина. Зараз це вже увійшло у звичку, стало потребою організму. Завдяки бігу, почуваюся більш впевнено й радісно. Після тренувань завжди більш активний, спокійний, - ділиться ветеран.

Юрій раніше брав участь у "Пробігу під каштанами". Тоді подолав 5 км. Таку ж дистанцію він планує пробігти у Вінниці. Перед марафоном намагається тренуватися частіше.

- Для мене важливо взяти участь, насамперед, щоб підтримати ЗСУ. Також цей забіг - свято спорту й життя, спілкування, - наголошує Жуковський. - Найдорожче - це час, і його треба витрачати не на телевізор і диван, а на спорт, допомогу, можливість отримати позитивні емоції. Хочу бути прикладом для дітей і дорослих. Приємно, коли кажуть, що не виглядаю на свій вік.

 

Ветеран закликає українців взяти участь у марафоні, що відбудеться у Вінниці 30 червні у Вишенському парку. Кожен зможе для себе обрати комфортну дистанцію у 2, 5, 10, 21 км і задонатити на ЗСУ. Приєднатися до забігу можна також онлайн. Для наймолодших учасників передбачені дистанції 200, 400 або 800 м.

Благодійні забіги "RUN 4 VICTORY" заплановані в чотирьох містах України. Перший марафон пройшов у Тернополі в травні. У ньому взяли участь майже 400 дорослих та 100 дітей. Ще близько 100 людей підтримали забіг онлайн. Організатори зібрали 260 тис. грн, а компанія МХП у межах своєї програми підтримки військових та ветеранів "МХП Поруч" подвоїла цю суму. Кошти передали 105-й бригаді ТрО міста Тернополя.

Другий марафон відбудеться у Вінниці. Ще два заплановані в Черкасах і Ладижині Вінницької області.

Зараз ви читаєте новину «"Вперше відчув "мʼязову радість" - як спорт допомагає ветерану війни». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4166
Голосування Чи підтримуєте те, що українські спортсмени зі зброєю захищають нашу країну від вторгнення РФ?
  • Так. Це - громадянський обов'язок, а частина з них ще й представляє клуби ЗСУ
  • Не зовсім. Вони мають прославляти Україну на спортивних аренах і закликати світ підтримувати нашу країну
  • Усі методи хороші. Головне - не бути псевдопатріотами, як Тимощук
Переглянути