8 лютого 2017 року помер колишній ворота київського "Динамо" й донецького "Шахтаря" 57-річний Віктор Чанов. Віктор Вікторович три тижні пролежав у комі після падіння зі сходів. Ходили чутки, що його побили напередодні, але їх спростовують близькі покійного та колишні партнери по команді.
– Віктор встав уночі попити води й випадково впав. Аж на ранок його помітила теща. Після цього він певний час лежав у комі й помер, – каже колишній партнер Чанова, захисник Олег Кузнецов. – Жахлива й недоречна домашня побутова травма.
Віктор розпочав у "Шахтарі" – команді, де свого часу грав його батько. Мав старшого брата – воротаря московського "Торпедо" В'ячеслава Чанова. У 1978 році тренери почали підпускати його до основи, де він конкурував із воротарем збірної СРСР Юрієм Дегтерьовим.
За три сезони відіграв 62 матчі й отримав запрошення до київського "Динамо". Валерій Лобановський відразу поставив його до основи на матч із "Астон Віллою" в чвертьфіналі Кубка чемпіонів. З 1982 по 1990 роки Віктор був номером один у "Динамо" й лише травми могли витіснити його з основи.
Особливо вдалим для Віктора був 1986 рік – він витіснив із складу Михайла Михайлова, виграв із "Динамо" Кубок кубків і пробився зі збірною на Кубок світу-1986. І хтозна, як би виступила збірна, якби Лобановський наважився зробити ставку на Чанова, а не на Дасаєва.

Рінат благополучно відіграв два матчі у групі – проти Франції (1:1) й проти Угорщини (6:0). В грі з угорцями у воротаря СРСР взагалі не було роботи, а в матчі з французами він відверто не вражав. Чанов зіграв гру проти Канади (2:0), де теж простояв без роботи.
Напередодні злощасного матчу 1/8 фіналу проти Бельгії Лобановський провів тестування серед збірників. Пропонував визначити основний склад. Більшість хотіла бачити в основі саме Чанова, але тренер вирішив поставити перевіреного у важких боях Дасаєва й помилився.
І хтозна, як би виступила збірна, якби Лобановський наважився зробити ставку на Чанова, а не на Дасаєва
Можливо, Валерій Васильович боявся, що в збірній не буде жодного москвича – в основі вийшли грати дев'ятеро киян, білорус Алейников і спартаківець Дасаєв. Як би там не було, але саме Дасаєв виявився найслабшою ланкою. Рінат не припускався відвертих помилок, але в жодному з чотирьох пропущених голів не виручив – після поразки 3:4 збірна СРСР вилетіла з турніру.
У важкий для "Динамо" 1987 рік Віктор припустився жахливої помилки. В матчі Кубка чемпіонів проти "Глазго Рейнджерс" він хотів викинути м'яч рукою. Той вислизнув прямо на ногу супернику. Удар і гол. Згодом Лобановський признавався, що не помітив цього моменту, бо відвернувся.
За збірну СРСР Чанов зіграв 21 матч і пропустив 8 голів. Він автор неймовірного рекорду – пропустив перший м'яч за збірну лише в 10 за ліком матчі. Загалом у червоній футболці зіграв 21 гру, але все життя залишався в тіні Дасаєва. Навіть на Євро-1988 основним знову був спартаківець.
Під час масового від'їзду киян за кордон у 1990 році, поїхав і Віктор. Він обрав Ізраїль. Грав за "Маккабі" з Хайфи та "Бней Єгуду". Повернувся в Україну в 1995 році.
Віктор Чанов тричі вигравав титул чемпіона СРСР, чотири рази – Кубок, був чемпіоном Ізраїлю. У 1986 році виграв Кубок кубків.
Коментарі