Португалія – футбольна країна. Відповідно, Лісабон є футбольним містом, а традиції гри мільйонів тут шанують наживо. Причому, в буквальному сенсі. Приклад – орел, якого запускають над полем стадіону "Ештадіу да Луш" перед кожним домашнім матчем "Бенфіки".
Втім, не єдиним футболом живуть місцеві жителі. Трепетно шанують різні за змістом свята, навіть якщо вони є сусідами в календарі. Наприклад, гра "Бенфіки" та "Динамо" відбувалася в День усіх святих – одне з найголовніших свят в країні, супроводжується службами в церквах. Згадується одна з найтрагічніших подій історії країни – землетрус у 1755 році, який забрав життя близько 80 тис людей. А перед цим уночі молодь із розмахом відзначала Хеллоуїн, змагаючись, чиї вбрання та грим є найстрашнішими.
В Лісабоні чимало пам'ятників відомим людям, історичним та релігіозним персоналіям.
Також є композиції на честь історичних подій, зокрема революції червоних гвоздик 25 квітня 1974 року. Вона покінчила з диктаторським режимом Антониу Салазара.
В контексті цих подій був збудований пізніше міст імені 25 квітня. З'єднує береги ріки Тежу в місці, де вона впадає в Атлантичний океан. Довжина моста - більше 2 км.
Є також меморіальний комплекс на честь португальських солдат, які загинули в різних колоніальних войнах.
Ну і просто композиція на честь матері.
Одна з найвідоміших будівль Лісабона – монастир Жеронімуш. Серед видатних людей, які там поховані – мореплавець Васко да Гама.
А архітектурним символом португальської столиці є Віфліємська вежа. Її ще називають місцеве ластівчине гніздо. Через деяку схожість з ялтинським оригіналом.
Не менш красивим і яскравим, ніж удень, Лісабон є вночі.
Гуляючи в культурній частині Лісабону, все одно не можеш забути про футбол. Зокрема, коли п'єш культовий португальський напій – портвейн. Один з них має назву "Фонсека". Більш прозорого натяку на те, що динамівцям із "Бенфікою" буде нелегко, навряд чи можна було придумати. Бокал такого вина коштує 8 євро (майже 300 грн).
Ну і не можна не згадати про справжнє літо. +24 після київських холодів із мокрим снігом – різниця більш, ніж відчутна. Не дивно побачити за такої погоди квітуче дерево або колоритних диких качок. Годі й казати про ідеальні умови для футболу. Які, сподіваємося, "Динамо" колись, але використає.
Коментарі