пʼятниця, 01 січня 2016 12:14

Старт змагань гірськолижників помітний тільки орлам

Старт змагань гірськолижників помітний тільки орлам
Аксель Свіндаль

Яскравий і різноманітний світ гірськолижного спорту і раніше не був у центрі уваги української публіки. А після того, як телевізійний канал "Євроспорт" зник із пакетів головних операторів кабельного телебачення, слід мати чимало бажання і терпіння, аби отримати яскраву телекартинку гірськолижних змагань. Ну а побувати на цих змаганнях особисто – і поготів.

Ось із такими думками, схожими із міркуваннями кінематографічного Шуріка, якому вдалося взяти участь у старовинному кавказькому обряді, я прибув до італійського селища Санта-Катеріна ді Вальфурва на змагання Кубку світу із швидкісного спуску. Як і у фільмі "Кавказька полонянка", місце дії знаходилося високо в горах – понад 1700 метрів над рівнем моря. Траса змагань – за триста метрах від центру Санта-Катеріни, яка уся складається із трьох-чотирьох вулиць.

Зайве нагадувати, що це італійське село, куди можна заїхати лише на авто чи автобусі через численні альпійські тунелі, живе майже виключно з гірськолижних трас, обслуговуючи бажаючих покататися з гір, які прибувають із усього світу. Є там, звісно, і ферми, де вирощують корів на молоко та м'ясо, але головне – яскравий білий схил на тлі зеленої трави.
Що поробиш – натурального снігу Альпи до кінця 2015 року так і не дочекалися. Добре, що на такій висоті мінусова температура буває у такий час щоночі – сучасні снігові "гармати" продукують ночами сніг, якого у Санта-Катеріні вистачає для двох гірських спусків та невеликого кола для бігу на лижах.

З самого ранку єдину вулицю охороняють карабінери, регулюючи паркування сотень авто. Це транспорт учасників змагань, арбітрів, технічного персоналу та телевізійників. Без них ніяк! Насправді побачити спортсменів, які мчать з гори на швидкості близько 150-ти кілометрів на годину, можна лише по телевізору – зі стадіону видно лише останні двісті метрів двокілометрової дистанції, а старт, який розташований на кілометр вище, видний лише гірським орлам. Ну і телекамерам, ясна річ. Можна, звісно, піднятися якомога вище на протилежний схил і побачити приблизно дві третини дистанції, але тоді перед очима будуть лише фігурки, які мчать донизу із двохвилинним інтервалом. А на стадіоні величезний екран, музика, коментатор, який працює одразу чотирма мовами – італійською, німецькою, французькою та англійською, а головне – самі спортсмени, які щойно пронеслися із шаленою швидкістю і, не встигнувши віддихатися, вже опиняються перед телекамерами.

Найбільша увага до норвежця Свіндаля – найкращого цього сезону у швидкісному спуску. Перед змаганням у Санта-Катерині він відставав у загальному заліку від австрійця Хіршера, який сильний у слаломі, а швидкісний спуск не ходить взагалі. Але у Свіндаля вже на офіційному тренуванні помітна відсутність чемпіонської швидкості. Найкращий на тренуванні – італієць Іннерхофер (не дивуйтеся прізвищу – у північній Італії живуть в основному німецькомовні).

На невеличкій трибуні на триста місць та у просторі між трибуною та дистанцією знаходяться в основному ВІПи та родичі та знайомі спортсменів. У кожного другого із семи десятків гірськолижників, які вийшли на старт, є на трибуні свій "фан клуб". Решта глядачів розташовуються на схилі протилежної гори, до якої якихось п'ятдесят метрів.

Першими стартують найсильніші. Іннерхофер йде із найкращим графіком і сходить із дистанції. У цьому спорті це нормально – аби був живий, впасти на швидкості під сто п'ятдесят кілометрів – це вам не посковзнутися на тротуарі. Публіка сумує, не допомагає і Свіндаль, який показує лише сьомий результат, якого йому таки вистачає, аби зустріти Новий рік лідером Кубку світу.

Зараз ви читаєте новину «Старт змагань гірськолижників помітний тільки орлам». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4166
Голосування Чи підтримуєте те, що українські спортсмени зі зброєю захищають нашу країну від вторгнення РФ?
  • Так. Це - громадянський обов'язок, а частина з них ще й представляє клуби ЗСУ
  • Не зовсім. Вони мають прославляти Україну на спортивних аренах і закликати світ підтримувати нашу країну
  • Усі методи хороші. Головне - не бути псевдопатріотами, як Тимощук
Переглянути