Шевченко дав зрозуміти: прориву від збірної чекати не варто

Андрій Шевченко сьогодні звітував перед журналістами про роботу з національною збірною. А точніше – про провал відбору на Кубок світу-2018. Поділюся першими враженнями від підсумкової прес-конференції головного тренера головної команди країни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Команда Шевченка перевершила сподівання

Майже годину тривало спілкування преси з керманичем синьо-жовтих. І кілька разів ловив себе на думці – якою власне була мета цієї прес-конференції? На сайті було сказано, що тренер "виступить зі звітом про виконану роботу і викладе свою стратегію розвитку команди". Все це було, але при цьому Шевченко не раз наголошував на тому, що його подальшу долю на чолі збірної вирішуватиме майбутній виконком ФФУ. А вже тоді будуватиметься подальший план роботи. Так може, спочатку треба було провести виконком, все вирішити, а потім звітувати? Навіть, якщо Шеву не залишать (в чому дуже сумніваюсь, альтернативи й близько не видно), то тоді цей "прощальний" звіт виглядав би більш логічним. Чи все вже вирішили? Тоді тим, хто "зверху" краще було б так не підставлятися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шевченко мав би подати заяву на звільнення

Шевченко відзначив, що повністю відповідає за невихід збірної на Кубок світу-2018. Тим не менш, "ми до останнього боролися і мали шанс, могли вийти навіть з першого місця". Приємно, звичайно, але "мали шанс" і "використали" - різні поняття. Так само, як і інформація про те, що за середньостатистичними даними, які він проаналізував із помічниками, ми другі після збірної Хорватії. "Значить, командна гра була вибудувана правильно і ми рухаємося в правильному напрямку", - запевняє тренер. Все це добре, але де зараз ми і де хорвати, які готуються до стикових матчів?

З плюсів відзначив те, що збірна стала більш відкритою для вболівальників. "Ми відкрили її для уболівальників, журналістів, стали робити більше відкритих тренувань. У нас немає поділу на клуби, всі, хто приїжджає, об'єднані в єдину мету". Чудово, без сумніву респект всім, хто це зробив. Але чи надовго вистачить вболівальникам бажання ходити на ці зустрічі, якщо не буде результату? Та збірна, в складі якої виступав сам Шева і яка дійшла до чвертьфіналу КС-2006, такою доступною не була. Але свято, яке вона тоді створила для фанів, останні згадують і сьогодні.

Тренер торкнувся кадрових проблем. Зокрема, в захисті (як зправа, так і зліва) і в нападі. А щодо тих, на кого в подальшому розраховує, сказав, що "бачить майбутнє" в Коваленка. Хоча при цьому зазначив, що останньому "треба перебудуватися і грати у той футбол, якого вимагають тренери і футбольний світ". А стосовно Зінченка, то повторив слова Гвардіоли, де той сказав, що бачить в цьому гравцеві перспективу і надасть йому шанс. "Якщо він залишився в "Манчестер Сіті", то це говорить про те, що він може допомогти своїй команді". Думка такого авторитетного колеги – звичайно, аргумент. Але цікаво було б почути Гвардіолу, якби він опинився на місці самого Шевченка, а не керував одним з найбагатших клубів світу, де грають зірки з мільйонними контрактами. І головне – чому, якщо Гвардіола вважає Зінченка перспективним, останній поки що зіграв за "Сіті" 0 хвилин 0 секунд?

Щодо побудови гри, то тренер не має намір відступати від своєї позиції і робитиме акцент на контролі м'яча. "Це вимога сучасного футболу. Граючи на контратаках, можна досягти певного результату. Але на цьому не зможе рости команда", - впевнений тренер.

Залишається сподіватися, що рівень гравців таки дозволить дочекатися нам прориву в грі збірної. Хоча сумніви щодо цього, схоже, є в самого Шеви. І він заздалегідь вже підготував шляхи до відступу. "Змінити ситуацію з чемпіонатом України ми не можемо, будемо працювати в тих умовах, які є. Залишається чекати, коли виросте рівень нашого чемпіонату або з'являться сильні гравці, і ми зможемо конкурувати з провідними командами світу". Але в той же час відзначає, що бачить прогрес. "Ми можемо створити хороший, конкурентноздатний колектив" - запевняє Шевченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За що треба подякувати Шевченку

Як уболівальнику, хочеться вірити на краще. За плюси тренерові слід щиро подякувати. І набратися терпіння, адже, будемо справедливими, і тренер це сам відзначив – часу на якісну роботу дійсно було обмаль. І, звичайно, хочеться вірити, що в керівників нашого футболу щодо головної команди є реальна стратегія, а не бажання потягнути той самий час за принципом відомої притчі: або віслюк здохне або султан помре.

×