Голкіпер дніпропетровського "Дніпра" Ян Лаштувка дав інтерв"ю Gazeta.ua.
- Ян, відчували ви особливі емоції в поєдинку проти "Шахтаря"?
- Безумовно, ця гра була дуже важливою для мене. Я вперше грав на "Донбас-Арені" і тому хотів проявити себе з кращого боку. "Шахтар" приємно обіграти тому, що це дуже хороша команда, і принциповий суперник для "Дніпра". Ми приїхали за перемогою, і гра, думаю, вийшла дуже гарною. І для українського футболу це дуже великий плюс. А результат, у принципі, закономірний. Ми не зуміли взяти три очки, але і нічия теж непоганий для "Дніпра" підсумок.
- Перед початком сезону в "Дніпрі" говорили про високі завдання?
- Завдання було поставлене, і, до речі, публічно її ніхто не змінював, - третє місце.
- У "Дніпра" зараз непогані шанси потрапити до призової трійки. У команді ця тема обговорюється?
- Думки про медалі, про Лігу чемпіонів з"являються, але всі розуміють, що в першу чергу треба думати про наступний матч. Якщо забігати далеко вперед, то нічого доброго не вийде. Треба вирішувати завдання поступово і, звичайно, прагнути до великих цілей. Це нормально.
- По суті, сильний суперник у вас залишився тільки один - київське "Динамо".
- Навпаки, нам набагато важче грати з командами, які не є лідерами.
- Чому у "Дніпра" у цьому сезоні, досить часто, виходять два різних тайми?
- Не знаю навіть. З "Оболонню" і "Арсеналом" так було, у Львові з "Карпатами" теж так вийшло. Мені здається, з самого початку нам не вистачає агресії, яка з"являється тільки в другому таймі. Нам потрібно зосередитися і провести кінцівку сезону на належному рівні. Повірте, ми дуже хотіли перемогти в Донецьку, але пройти оборону "Шахтаря" не змогли. Гірники мріють виграти чемпіонат і опинитися в Лізі чемпіонів. У донецьких хлопців дикий настрій, грати з ними важко.
- Ви своєю грою задоволені?
- У деяких матчах - так, у деяких - ні. У нас захисники Русол, Чеберячко і Денисов дуже багато м"ячів підбирають. Та й взагалі вся команда просто виходить і грає, звідси і результат. Воротар ніколи не скаже, що один відстояв у воротах, тому й не пропустили. Ми команда, 11 людей на поле, і ми граємо. Ми разом виграємо. І програємо також разом.
- У вас є до себе претензії?
- Завжди. Помилки завжди є. Які саме - краще не питайте. Нехай при мені залишаться. Скажу одне - роботи вистачає. Будь-яка гра, як іспит. Неважливо, як ти виглядаєш на тренуваннях - важливо, що ти показуєш у грі. Помилився, наприклад, у матчі з "Кривбасом", і "Чорноморцем". Не виручив команду у Львові.
- Як ставитеся до критики на свою адресу?
- Спокійно. Знаю, що кожен має право висловити свою думку. Я читав в Інтернеті на форумі уболівальників, що я мало кричу на гравців. Що ж візьму зауваження уболівальників на озброєння.
- Що виберете: нічию при класної гри або перемогу при невиразною?
- Як складеться матч, лише Господь знає. Але я виберу перемогу.
- Виходить, очки важливіше?
- Виходить так.
- Ви ж не весь час стояли у воротах?
- Спочатку був форвардом, потім воротарем. Справа в тому, що я постійно потрапляв у офсайд. Мені натякнули, що якщо я встану в ворота, то "поза грою" уникаючи. Ось так цікаво вийшло.
- Чи задоволені ви своїм становищем у "Дніпрі"?
- Як може бути незадоволений чимось гравець, який у кожному матчі виходить в основному складі і проводить на полі всі 90 хвилин? Думаю, це мета будь-якого футболіста. Чого я ще можу бажати? У мене все відмінно! У Дніпропетровську мені дуже подобається. Кажу без всякого пафосу, мене дійсно тут все влаштовує: і побутові умови, і відносини всередині команди, і сам футбол, заради якого я сюди їхав.
- У Дніпропетровську швидко адаптувалися?
- Місто одразу сподобався, так що освоїться тут для мене не склало особливих труднощів. На відміну, наприклад, від Лондона в Дніпропетровську життя інше - більш спокійне, розмірене. Лондон - прекрасне місто, але в центрі, наприклад, там важко жити, їхати на тренування - пробки постійні.
- У колектив влилися швидко?
- Досить швидко. Хлопці допомогли освоїтися. До речі, відмінна атмосфера в команді - один з головних козирів "Дніпра". Я з усіма поговорити можу, але ближче всього спілкуюся зі співвітчизником - Яном Холеком. З ним і на заміській базі живемо в одному будиночку.
- Напередодні вашого переходу в "Дніпро" в пресі з"являлися новини про інтерес до вас французьких клубів "Лілль", "Булонь", грецької "Лариси" і голландського "Херенвена" ... Були такі варіанти?
- Я був в курсі таких чуток - але мова йшла лише про оренду. Я ж на той час досить поколесив по різним командам і хотів визначеності. "Дніпро" запропонував повноцінний трирічний контракт. На мій погляд, я зробив найкращий вибір. Він став виходом і для мене, і для "Шахтаря", обидві сторони зітхнули вільно ...
- Ви з ким-то радилися, коли збиралися в "Дніпро"?
- Так. Про "Дніпрі" розпитував у хлопців, які свого часу пограли в Дніпропетровську - Коcтя Кравченко, Володя Єзерський. Розпитував про команду і у Євгена Селезньова. Всі вони давали тільки похвальні відгуки.
- Англійський етап вашої кар"єри напевно можна назвати не найуспішнішим?
- Я так не вважаю навіть, незважаючи на те, що тужив в Лондоні за сім"єю. Виникли проблеми з візами у дружини і доньки. Погано, звичайно, і те, що не вдавалося в "Фулхемі" і "Вест Хемі" більше грати, прогресувати як футболісту, але такі випробування не проходять даремно, і навіщо-то все-таки посилаються людині.
- Чи могли б назвати найбільш яскраве враження від перебування в "Фулхемі", яке відклалося у вас в пам"яті?
- Безумовно - це перемога над "Ньюкаслом". Я не повинен був стояти в тій грі, але на розминці отримав травму основний голкіпер "Фулхема". У терміновому порядку до протоколу внесли моє прізвище. Команді дуже потрібні були очки, і ми добули їх. Я отримав гарну пресу.
- А найнеприємніше?
- Поразка від "Ліверпуля" 0:4. Я парирував пенальті від Джеррарда, правда м"яч відскочив до Стівена, і він вразив ворота. Після прикрого гола "Фулхем" так і не зміг зібратися, і нас розірвали на шматки.
- Які спогади залишилися у вас про "Бохум"?
- Найбільш позитивні. У побутовому плані проблем не було. Німецький футбол ненабагато поступається англійському, та й стадіони завжди забиті битком. Подобалося в "Бохумі" все, і я хотів залишитися в цьому клубі. Розумів, що Луческу на мене більше не розраховує. Думалося, що продадуть мене в німецький клуб. Але "Бохум" не зміг заплатити тих грошей, які просив "Шахтар".
- Образи на "Шахтар" не залишилося?
- Ні. Це було бажання "Шахтаря" розлучитися зі мною. Після травми, мені сказали, що я не буду мати постійного місця у воротах через ліміт на легіонерів. Я дуже радий, що поїхав тоді. Все-таки пограв в Англії та Німеччині.
- У "Шахтарі" ви виступали під "16" номером, в "Дніпрі" граєте під номером "27". Невже у вас немає улюбленого числа?
- Взагалі-то я "16" люблю ... Я ж починав свою спортивну кар"єру в "Баніку" як раз під цим номером. На жаль, у "Дніпрі" цей номер застовпив за собою капітан - Андрій Русол. Перший номер був вільний, але він для мене не фартовий. Довелося зупинитися на "27". По-перше, я в "Бохумі" під цим номером досить непогано грав. По-друге, коли прийшов у "Дніпро" мені виповнилося 27-років.
- Привернуло увагу і те, що ви на поле "Дніпро-Арени" з"явилися у всьому червоному...
- В Україні лише дехто клуби грають у червоній формі. Ті кольори воротарської форми, які мені запропонували не дуже мене влаштували. Особливо чорний. Ось я і замовив червону форму.
- Напевно, знали, що в Союзі у "Дніпра" були червоні кольори, і ця форма була фартовий для команди. У ній, до речі, дніпряни без проблем обігравали і "Динамо" і "Шахтар" ...
- Мені вже потім розповідали про це вболівальники. А ще фотографії бачив.
- Методи роботи Луческу і Бессонова в чомусь схожі?
- Протилежні. У них різні тренування, різне розуміння футболу. Разом з тим і той і інший приділяють велику увагу професійної дисципліни. Обидва вимогливі, але не тирани. А головне - обидва завжди хочуть перемагати.
- Як складаються ваші взаємини з Бессоновим?
- У колективі панує робоча атмосфера. Значить, він хороший психолог. І в мене з ним стосунки нормальні, ділові. Єдина складність - мало спілкуємося. У воротарів свій тренер - Микола Медін. Хоча, кому стояти у воротах, вирішує Бессонов.
- Кажуть, воротарі рідко знаходять з конкурентами спільну мову. Буває, взагалі не розмовляють один з одним ...
- У мене в цьому плані все гаразд. Я завжди в хороших відносинах з колегами. З Боровиком, Пятовим, з Ніємі з "Фулхема" і Гріном з "Вест Хема" дуже легко знаходив спільну мову. Ми ж футболісти, а не зірки! Одна справа робимо, і ворота однієї команди захищаємо.
- Вас не засмучує те, що, виступаючи в українському чемпіонаті, практично неможливо отримати запрошення в збірну Чехії?
- У моєму випадку все набагато складніше, оскільки місце Петера Чеха в збірної є непорушним. А ще є Дробни, що грає за "Герту" і Зітка, що представляє "Андерлехт". Так що, поки я залишаюся реалістом і не думаю, що в доступному для огляду майбутньому потраплю у поле зору тренерів збірної.
- Ви якось сказали, що ваш ідеальний воротар - Едвін Ван дер Сар. Чому?
- У мене викликає захоплення футбольне довголіття голландця. У 40-років залишатися N 1 у такому клубі як "Манчестер Юнайтед" - це щось. Те, що він важливий для команди, підтвердив і той факт, що недавно з ним продовжили контракт.
- До речі, як вам українська кухня. Вже є улюблене блюдо?
- Мені дуже подобаються ваші вареники з вишнею. Дуже часто їх їм.
- Один з футболістів зізнався мені, що за все своє життя він прочитав дві книги. Ви теж не любите читати?
- Читати я люблю, але більше віддаю перевагу дивитися телевізор, користуватися Інтернетом. Цікавлюся чеським футболом, от недавно дивився гру чемпіонату за участю "Баніка". Я народився в такій країні, що і хокей треба любити - іншого вибору немає.
- Чим "Дніпро" порадує вболівальників у цьому сезоні?
- "Дніпро" повинен бути в "трійці". З таким складом як у нас - сам Бог велів! Ми обов"язково доб"ємося успіху! Я категорично не згоден з тими, хто говорить: "У "Дніпра" погана гра". Навіть по матчу з "Шахтарем" було видно - команда хотіла виграти, створювала моменти.
2 
4166
Коментарі