У травні 1978-го у Белграді, тодішній столиці Югославії, відбувся 2-й чемпіонат світу з боксу, організований Міжнародною асоціацією любительського боксу – AIBA. 20 травня уродженець Херсонщини Віктор Савченко став першим в історії українським боксером, хто став чемпіоном світу серед любителів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Боксер виграв олімпійську медаль зі зламаною рукою
1978-го лідер збірної СРСР у ваговій категорії до 71 кг, бронзовий призер Олімпійських ігор 1976-го в Монреалі, Канада, Віктор Савченко повністю зосередився на підготовці до чемпіонату світу. З цією метою навіть не стартував на чемпіонаті Радянського Союзу. І це дало свої плоди.
Віктор Савченко легко пройшов Джорджа Кабуто з Уганди і турка Ерола Кологлу. А у півфіналі на нього чекала зустріч із принциповим супротивником із Польщі Єжи Рибіцким, чинним олімпійським чемпіоном. У півфіналі Ігор у Монреалі Савченко поступився поляку, а за рік на тій же стадії чемпіонату Європи у Галлє, Німеччина, взяв реванш. Цього разу Савченко брутально нокаутував Рибіцкого вже у першому раунді. Після удару українця поляк знепритомнів і прийшов до тями лише у лікарні. А за 2 дні Савченко переміг кубинця Луїса Феліпе Мартінеса – 3:2 і здобув "золото" чемпіонату світу.
Після удару українця поляк знепритомнів і прийшов до тями лише у лікарні
- Віктор Савченко був найсильнішим боксером тих часів, - пригадує колишній його суперник, чемпіон Європи 1977-го, львів'янин Леонід Шапошніков, 68 років. - Йому було байдуже, з ким битися – із середньоваговиками чи напівважковаговиками. У нього був нокаутуючий удар із двох рук.
Віктор Савченко – єдиний український боксер, який у радянський період став дворазовим призером Олімпійських ігор. 1976-го у Монреалі він став третім у вазі до 71 кг, а 1980-го в Москві – другим у вазі до 75 кг.
Коментарі