Першим тренером збірної України мав бути Валерій Лобановський

6

Сьогодні виповнюється 26 років з дня першого матчу збірної України з футболу.

Як виникла Федерація футболу України

1991-го величезне регресивне сміттєзвалище під назвою Радянський Союз пішло у забуття, після чого постало питання, як рухатися далі. Не лише для держави, а для футбольного господарства. Добре, що в українському футболі знайшовся поводир - славетний у минулому голкіпер Віктор Банніков.

Завдяки його зусиллям була створена та юридично оформлена Федерація футболу України. Після проголошення Акту Незалежності України, 24 серпня 1991 року, виконком Федерації футболу УРСР прийняв рішення про проведення на початку грудня Пленуму, на якому було б визначено майбутню долю розвитку національного футболу.

На початку вересня відбулося спільне засідання керівництва федерації та футбольної спільноти. Було запропоновано створити внутрішні футбольні інститути, котрі б не підпорядковувались московському керівництву.

У жовтні відбулася зустріч Віктора Баннікова із президентом УЄФА Леннартом Йоханссоном, який пообіцяв всебічну підтримку у вступі України до європейського футбольного співтовариства .

13 грудня було офіційно засновано Федерацію футболу України. Природньо, що її першим президентом став саме Віктор Банніков.

Перший матч проти команди Угорщини

1992-го ФФУ стала повноправним членом УЄФА та ФІФА, після чого розпочалася підготовка до першого матчу збірної. Спочатку головним тренером команди планувалось призначити Валерія Лобановського, який на той час був тренером збірної ОАЕ, та його чинний контракт з арабами завадив цьому. Тож першого наставника національної команди довелося обирати з-поміж членів тренерської ради, до якої увійшли: Анатолій Пузач ("Динамо"), Євген Кучеревський ("Дніпро"), Євген Лемешко ("Торпедо"), Юхим Школьников ("Буковина") і Віктор Прокопенко ("Чорноморець"). Трохи пізніше до них приєднався і донеччанин Валерій Яремченко ("Шахтар"). Але в кінці коло претендентів звузилося до прізвищ трьох фахівців: Пузача, Яремченка і Прокопенка, останній з яких і став головним.

Першу гру збірної було домовлено провести з командою Угорщини 22 квітня 1992 року в Києві на Республіканському стадіоні. Проте через фінансові труднощі федерації, гру перенесли ближче до кордону - в Ужгород, ближче до Угорщини.

 

Як згадував у своїй розмові з кореспондентом Gazeta.ua Сергій Ковалець, який був серед запрошених у першу хвилю виконавців, підготовка до поєдинку практично не проводилася. Екіпірували команду у дуже примітивну форму фірми Umbro. Причому, виробник про це навіть не знав. Ніяких спонсорських контрактів - форму банально купили десь на базарі.

Отож, 29 квітня 1992 року на стадіоні "Авангард" в Ужгороді збірна України провела перший в історії поєдинок. Цей досвід виявився не надто вдалим. За словами Ковальця, команді не вистачало зігранності.

Лише під кінець зустрічі Іван Гецько ударом зі штрафного забив історичний, дебютний гол збірної України, яка в підсумку поступилась із рахунком 1:3.

Україна грала таким складом: Кутепов, Беженар, Лужний, Нікіфоров, Шелепницький, Погодін (Сак, 56), Щербаков (С. Гусєв, 69), Третьяк, Цимбалар, Ковалець, Саленко (Гецько, 59)

Дивіться відео матчу:

Під орудою Віктора Прокопенка команда провела ще дві гри - 27 червня на виїзді, проти команди США (0:0) та 26 серпня проти тих же угорців, які знову перемогли, цього разу - 2:1.

Чому не потрапили на КС-1994

Російська імперя ніяк не хотіла відпускати Україну у вільне плавання, тому була створена дивна організація під назвою СНД. Через це Україна і не потрапила на Кубок світу-1994, бо була делегована саме ця незрозуміла команда. Тоді найкращим бомбардиром турніру став динамівець Олег Саленко, який раніше дебютував за збірну Україну.

 

Перший відбір на Євро-1996

Переломним став для України відбір на чемпіонат Європи 1996 року, в якому наша збірна вперше взяла участь в офіційній кваліфікації.

Команда потрапила у 4 відбіркову групу разом з Хорватією, Італією, Литвою, Естонією та Словенією. Відбір до Євро українці розпочинали 7 вересня 1994 року в Києві проти литовців, поступившись - 0:2. Після цієї гри Олег Базилевич залишив посаду головного тренера збірної України.

В.о. керманича збірної став Микола Павлов, до якого долучився Володимир Мунтян. Під їхньою орудою команда провела лише два матчі, 11 та 13 вересня 1994 року, з командою Південної Кореї і обидва рази поступилась - 0:1 та 0:2.

До наступних офіційних матчів у відборі до Євро-1996 команду почав готувати Йожеф Сабо. Його дебют відбувся 12 жовтня 1994 року у Києві в матчі відбору зі Словенією, з якою розійшлися миром - 0:0. Уже в наступній грі відбору проти Естонії Сабо здобув свою першу перемогу, як тренер збірної - 3:0.

1995-го Сабо замінив Анатолій Коньков. Дебют нового тренера виявився дуже невдалим - 0:4 на "Максимірі" в Загребі від команди Хорватії. Анатолій Коньков очолював команду у решті відбіркових матчів Євро, збірна під його керівництвом провела 7 матчів в яких тричі перемогла і чотири рази зазнали поразки. Відбір до Євро команда завершила на 4-му місці у групі, після чого Коньков залишив збірну.

 

Невдаха плей-оф Йожеф Сабо

У відборі на Кубок світу-1998 українців очолив старий-новий тренер Йожеф Сабо. Шлях на КС-1998 команда розпочала 31 серпня 1996 з виїзної перемоги над Північною Ірландією (1:0). У цьому відборі збірна України перемогла Португалію - 2:1, зіграла внічию з чинними чемпіонами Європи - німцями (0:0). Впродовж всього циклу відбору команда претендувала на вихід з групи з першого місця, проте лише в останньому турі пропустила поперед себе збірну Німеччини. Таким чином, Україна стала другою у відборі і здобула право позмагатись за вихід у фінальну стадію в матчах плей-оф. Суперником команди Сабо стали хорвати.

В першій грі українці поступилася 0:2. 15 листопада 1997 року в повторному матчі на "Олімпійському" наша команда швидко відіграл одни м'яч (Шевченко), а гол Косовський норвезький арбітр Руне Педерсен скасував, вважаючи, що було положення поза грою. На 27-й хвилині гри Ален Бокшич зрівняв рахунок 1:1, позбавивши збірну України участі в Кубку світу-1998.

Наступним етапом для команди Сабо став відбір на Євро-2000, за результатами якого підопічні Сабо, як ніколи наблизились до виходу з групи - перед останнім туром Українці лідирували у своїй відбірковій групі, на одне очко випереджаючи французів і росіян. Саме з останніми зустрічалася команда Сабо в "Лужниках" у Москві 9 жовтня 1999 року. Для збереження шансів на вихід на Євро росіянам була необхідна лише перемога, в той час як Україну влаштовувала і нічия (за умови, що Франція не переможе Ісландію, Україна могла б посісти перше місце в групі). На 75-й хвилині Карпін вивів свою команду вперед, однак переломним моментом стало порушення правил росіянами практично в центрі поля на 88-й хвилині. Штрафний виконав Андрій Шевченко, воротар росіян Філімонов, намагаючись дістати м'яч з-під поперечини, відправив його у свої ворота. Гра завершилась з рахунком 1:1. Зважаючи на те, що Франція обіграла Ісландію 3:2, команда України з 20 очками опинилась на другому місці у групі, і здобула право виступати в матчах плей-оф.

13 листопада 1999-го в Любляні команда Сабо поступилася в першій грі плей-оф словенцям - 1:2. На 33-й хвилині забив Шевченко, проте спочатку Захович його зрівняв, а потім через помилку Олександра Шовковського ударом з центра поля Ачимович встановив остаточний рахунок. Зберігаючи непогані шанси на вихід на Євро, у Києві команда Сабо не змогла здобути перемоги - 1:1, таким чином вдруге поспіль змарнувавши нагоду пробитися на футбольний форум через плей-оф. Після кваліфікації на Євро Йожеф Сабо пішов у відставку.

 

Короткий період Валерія Лобановського

Дебют легендарного Валерія Лобановського, який до цього вивів "Динамо" у півфінал Ліги чемпіонів, в збірній відбувся 26 квітня 2000 року в товариській грі з командою Болгарії, в якій українці перемогли - 1:0 (Шевченко).

Завданням для Лобановського став вихід України на ЧС 2002 з відбірної групи №5. Розпочала свій шлях команда з домашньої поразки від поляків 1:3. Загалом, весь відбір команда пройшла не дуже впевнено, обігравши вдома лише Вірменію 3:0, та зігравши тричі внічию (0:0 з Білоруссю та Норвегією, 1:1 з Уельсом). Виїзні результати були трохи кращими (3 перемоги та 2 нічиї), що дозволило команді Лобановського зайняти 2 місце у групі і втретє поспіль вийти до раунду плей-оф. Цього разу суперником українців став несподіваний учасник плей-оф — збірна Німеччини.

В домашньому поєдинку українці зуміли нав'язати іменитому супернику боротьбу і вже на 18 хвилині Геннадій Зубов відкрив рахунок, та через 13 хвилин Міхаель Баллак його зрівняв, так матч і завершився. Все мало вирішитися у матчі — відповіді, і незважаючи на пропущений гол вдома, українці сподівалися на позитивний результат, проте у Дортмунді бундес-машина за перші 15 хвилин вирішила долю протистояння 3:0 (Баллак, Нойвілл, Ремер), той-такиБаллак на 54-й хвилині зробив рахунок 4:0, на 90 хвилині Андрій Шевченко забив гол престижу - 4:1, Україна знову не поїхала на КС. Після цієї поразки та зважаючи на стан здоров'я Лобановський залишив збірну.

Як Олегу Блохіну вдалося вивести Україну на КС-2006 і пробитися до чвертьфіналу

Легенда українського футболу Олег Блохін завжди відрізнявся своїм норовом. Очоливши збірну України, він одразу заявив, що виведе Україну на КС-2006 з першого місця. Це сприймалося доволі скептично, адже суперниками були такі потужні збірні, як Туреччина, Греція і Данія. Саме матчем з данцями підопічні Блохіна відкрили відбірковий цикл до КС-2006. 4 вересня 2004-го в Копенгагені Україна взяла своє перше очко у відборі - 1:1. Далі були перемоги над Казахстаном та Грузією, домашня нічия з чемпіонами Європи-2004 греками. Проте про серйозність намірів Блохіна почали говорити після блискучої виїзної перемоги України над Туреччиною 3:0. Потім були перемоги над Албанією, Данією та Казахстаном. 8 червня 2005 команда Блохіна завдяки голу Андрія Гусіна на 82-й хвилині здобула перемогу, і вже в наступній грі могла здобути путівку на КС-2006. 3 вересня 2005, майже за 2 роки після прийняття збірної, Блохін мав усі шанси аби стати першим, кому вдалося вивести Україну на КС, для цього потрібно було на виїзді обіграти Грузію.

На 43-й хвилині Руслан Ротань зробив перший крок до мрії мільйонів українців - 1:0, проте на 89-й хвилині Георгі Гахокідзе зрівняв рахунок, і здавалось, відклав на довший термін святкування українців, адже тепер справа виходу на ЧС переносилась на наступну гру з Туреччиною. Та додому, в Київ, збірна України вже прилетіла першим учасником КС-2006 від Європи, адже збірна Данії на 93-й хвилині зустрічі зрівняла рахунок у грі з турками (2:2), чим зробила українців недосяжними для суперників. Блохін виконав свою обіцянку, і тепер став головним тріумфатором України, яка вперше в історії їхала на мундіаль.

Старт на КС-2006 у Німеччині вийшов напрочуд невдалим для українців, які за всіма статтями поступились Іспанії - 0:4. Зате далі справи пішли набагато краще: у поєдинку з Саудівською Аравією вже на 3-й хвилині після подачі кутового відзначився захисник "Дніпра" Андрій Русол. На 36-й хвилині забив Сергій Ребров, на 46-й хвилині - Андрій Шевченко, остаточний рахунок на 84-й хвилині встановив Максим Калиниченко — 4:0.

У третьому матчі зі збірною Туніса Андрій Шевченко реалізував пенальті на 70-й хвилині, це допомогло Україні перемогти і вийти в 1/8 фіналу турніру з другого місця в групі.

26 червня в Кельні Україна зустрілась з переможцем групи G Швейцарією. Основний і додатковий час матчу завершився внічию 0:0. Справа перейшла до серії пенальті. Олександр Шовковський не пропустив жодного удару, чим встановив рекорд Чемпіонатів Світу. Завдяки успішним діям Шовковського та ударам Мілевського, Реброва та Гусєва Україна одержала перемогу 3:0 і увійшла до вісімки найкращих команд світу.

 

Євро-2012 - чому не вдалося вийти з групи

На домашньому чемпіонаті Європи від України очікували, як мінімум, вихода з групи, де суперниками були Швеція, Англія і Франція. У першому двобої з "вікінгами" українці завдяки дублю ветерана Шевченка здобули перемогу - 2:1 і зробили непогану заявку на загальний успіх. Але далі справи не пішли. У Донецьку в матчі з Францією навіть небо плакало за Україною, зарядивши неймовірну зливу, ще й деякі виконавці, такі як Тимощук, який флігматично пропустив до наших воріт Рібері, не дозволили розраховувати на успіх. Поразка- 0:2 і єдина надія на матч з англійцями. Проте в ситуацію втретилася третя сторона, а саме угорський арбітр Віктор Кашшаї та його асистенти, які не зарахували "чистий" гол Девіча, коли м'яч повністю перетнув лінію воріт. Деморалізовані господарі пропустили від Руні, поступившись - 0:1, і з опущеними головами залишили турнір.

Що може дати збірній Шевченко

Андрій Шевченко був легендарним футболістом, найвизначнішим у незалежній Україні, користується неабияким авторитетом серед футболістів. Але до роботи зі збірною України не мав досвіду самостійної роботи на чолі будь-якої команди. Звичайно, фігурі рівня Шевченка не личить працювати, до прикладу, в першій чи другій українській лізі. Однак "обкатуватися" одразу на головній святині всіх футбольних фанатів України - великий ризик. Тим більше Шевченка супроводжують не найприємніші ситуації. Це стосується Євро-2016, на якому збірна України не забила жодного м'яча з ганебно вилетіла з турніру. Після цього весь тренерський штаб Михайла Фоменко пішов у відставку, виключенням став лише екс-форвард "Динамо" і "Мілана".

У відбор до КС-2018 у Росії збірна старалася грати у комбінаційний футбол. Не виходило. В чому не можна особливо дорікнути, футболісти старалися виконувати настанови тренера, не було грандіозних спадів. Окрім одного - у другому таймі вирішального матчу плей-оф з Хорватією, коли збірна України влаштувала просто-таки прохідний двір.

На Євро-2020 Шевченко обіцяє вивести команду у будь-якому випадку. Блохін довів, що немає нічого неможливого, навіть якщо в тебе мало щ вдавалося до і після цього періоду, однак Шевченку доведеться серйозно попрацювати над вирішенням питання. Однозначно треба покращувати рейтинг команди, аби в майбутньому уникати протистоянь з потужними суперниками.

Наразі в рейтингу ФІФА Україна обіймає 30 місце

 

Символічна збірна України за 26 років

Воротар: Шовковський; захисники: Лужний, Ващук, Головко, Несмачний; півзахисники: Гусін, Тимощук, Ярмоленко, Коноплянка; нападники: Шевченко, Ребров.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рейтинг ФІФА: Україна суттєво покращила позиції

×