Київський "Сокіл" підписав 38-річного Андрія Ніколішина, чемпіона світу і бронзового призера Олімпійських ігор у складі збірної Росії. Нападник дебютував у Професіональній хокейній лізі України у матчі з броварським "Білим Барсом". Хокеїст забив гол і віддав результативну передачу. Кияни перемогли — 2:1. У матчі з "Беркутом" шайба Ніколішина стала переможною для "Сокола". Команда Олександра Годинюка виграла — 2:1.
"Головне, що команда перемагає, - каже Ніколішин "Gazeta.ua" після матчу з "Беркутом" у Палаці Спорту. - Ми билися з першої до останньої хвилини. Суперник ні в чому нам не поступався. Добре відіграли обидва голкіпери. Можливо, глядачі побачили не так багато голів, як їм хотілося.
До речі, востаннє грав тут 20 років тому. Це був 1991 рік. Все що у мене залишилось у пам'яті — це жовті дерев'яні стільці. Зараз все виглядає дуже яскраво. Той матч виграла моя команда."
Як виник варіант із "Соколом"?
"Тут грає відомий всім Констянтин Касянчук (хокеїсти виступали разом за челябінський "Трактор"). Сашко Годинюк очолює команду, а Діма Христич - голова наглядової ради ПХЛ. Бачите, все не так просто. Спочатку мені зателефонував Костя, потім Сашко. Вони запропонували мені пограти за "Сокіл". Я їм допомагаю, а вони мені. Так цей варіант і виник."
На який термін ви підписали контракт з командою?
"Давайте поки опустимо це питання. Якщо надійде запрошення від клубів Континентальної хокейної ліги, то обов'язково будемо його розглядати."
Скільки часу обдумували пропозицію "Сокола"?
"Не довго. Хвилин 10. Ми згадали минуле і вдарили по руках."
Як на це відреагували ваша сім'я, друзі, громадськість?
"Я вже доросла людина і рішення приймаю самотужки. У мене троє дітей. Вони залишилися у Москві. Вони вже дорослі, їм 17, 15 і 9 років. У них своє життя, друзі, школа. Не варто їх зривати з місця. А годувати сім'ю треба і я ще не реалізував себе у хокеї.
Діти розповіли мені, що на одному з російських сайтів обговорювався мій перехід у "Сокіл". Про мене писали не дуже приємні речі, мовляв "Ніколішин докотився". Я Інтернет не читаю і коментувати це не має сенсу. Кожен має право на свою думку.
Я сюди приїхав з великим задоволенням і зовсім про це не шкодую. Свій виступ у ПХЛ я розглядаю як етап підготовки до потрапляння у збірну Росії, як продовження своєї кар'єри. Якщо ти професіонал, то маєш виходити і робити свою справу так, щоб потім не було соромно дивитися людям в очі і не важливо граєш ти в НХЛ, КХЛ чи ПХЛ."
Розкажіть про перші враження від чемпіонату України?
"Поки важко щось сказати про чемпіонат, який проводиться уперше і в якому грає вісім команд. Висновки зробимо навесні. Головне, що після довгої перерви в Україні з'явилися хокейні клуби та люди, які зацікавлені вкладати гроші у цей вид спорту, популяризувати його."
З Годинюком ви грали разом за команду НХЛ "Хартфорд Вейлерс". Тепер він ваш наставник. Які у вас стосунки?
"Дружні. Ми давно товаришуємо сім'ями. Коли ми на одинці я звертаюсь до нього Саша, Олександр. Коли біля нас є хокеїсти чи інші люди, то Олександр Олегович. Якщо чесно, молоді гравці "Сокола" звертаються до мене по імені та по батькові. Напевно, вже час надягати бороду та сивину."
Спільні виступи з Касянчуком за "Трактор" тепер допомагають?
"Наставники поставили нас в одну ланку. Те що ми грали разом у Челябінську безсумніву пішло нам на користь. Костя знає мій стиль гри, мої сильні та слабкі сторони, а я знаю його. Це сприяє кращому взаємопорозумінню на льоду."
Вам подобається хокей, який показує "Сокіл"?
"Завжди є до чого прагнути. Команда виграє, значить ми на правильному шляху. Ми будемо покращувати видовищність. Потрібно більше забивати і менше пропускати."
25 березня 1973 року — Андрій Ніколішин народився у Воркуті. Батько хокеїста був репресований і висланий з України.
1993 рік — виграв чемпіонат світу у Німеччині
1998 рік — фіналіст Кубка Стенлі у складі "Вашингтон Кепіталз"
2002 рік — став бронзовим призером Олімпійських ігор в американському Солт-Лейк-Сіті
Провів 10 сезонів в НХЛ, де зіграв 628 матчів, забив 93 шайби і віддав 187 передач.
1 
4166
Коментарі