6 травня 1986 року головного тренера збірної СРСР з футболу Едуарда Малофеєва викликали в Держкомспорт. Запропонували погодитися на призначення другим тренером збірної Валерія Лобановського. Малофеєв відмовився.
"Я згадав, як у 1982 році рішенням начальства головному тренеру збірної СРСР Костянтину Бєскову силоміць призначили помічників – Валерія Лобановського й Нодара Ахалкаці. Гра збірної розладналася", – казав Едуард Васильович.
Гравці скатали в Лужниках 0:0 з Фінляндією, і мене швиденько зробили "хворим"
Наступного дня збірна СРСР зіграла внічию 0:0 вдома товариську гру зі збірною Фінляндії. Малофєєва викликали до Держкомспорту. Оголосили про його відставку за станом здоров'я й призначення головним тренером Валерія Лобановського.
"Все було простіше простого: у збірній було багато киян, і мені запропонували взяти другим тренером Лобановського, – згадував Малофеєв. – Я відмовився. Після чого гравці скатали в Лужниках 0:0 з Фінляндією, і мене швиденько зробили "хворим". Відсторонили від збірної формулюванням "за станом здоров'я". Рішення приймалося на найвищому рівні".
"На команду було страшно дивитися, – згадував президент федерації футболу СРСР В'ячеслав Колосков. – Та вона і не була ніякою командою – люди грали компаніями. Треба було щось робити. І до мене прийшла група київських динамівців на чолі з Олегом Блохіним. У нас відбулася розмова, з якої я зрозумів: тодішньому керівництву збірної об'єднати угруповання не вдасться. Я доповів про те, що відбувається голові Держкомспорту СРСР Марату Грамову. На наступній колегії було прийнято відоме всім рішення".
Лобановський і Малофеєв давно не любили один одного. Почалося все в 1982 році, коли мінське "Динамо" несподівано стало чемпіоном СРСР. Білоруський клуб на одне очко випередив київське "Динамо". Підопічні Малофеєва навіть виграли в Києві 3:2. Але вони ніколи би не випередили киян, якби не допомога російських клубів. В передостанньому турі мінчани виграли на виїзді в московського "Динамо" 7:0, а в останньому перемогли "Спартак" у Москві 4:3. Обидві гри були договірними, бо в Москві не хотіли аби кияни втретє поспіль стали чемпіонами.
Згодом Малофеєв заявив, що хоче аби його команди грали в "щирий" футбол. Практичний Лобановський почав висміювати цей термін в пресі.
Весною 1986 року у Малофеєва мало що виходило зі збірною. Вона програла товариські матчі Іспанії – 0:2, Англії – 0:1, Румунії – 1:2. І нарешті нульова нічия із Фінляндією. У той час суперник по групі на Кубку світу збірна Угорщини розбила в Будапешті Бразилію – 3:0.
Після відставки збірна СРСР під керуванням Лобановського поїхала на Кубок світу до Мексики й легко виграла групу, здолавши Угорщину – 6:0, Канаду – 2:0 і зігравши внічию із чемпіоном Європи Францією 1:1. В 1/8 фіналу збірна СРСР несподівано поступилася збірній Бельгії – 3:4.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після перемоги нас повезли на банкет: київське "Динамо" вдруге виграло Кубок володарів кубків
На цьому протистояння тренерів не завершилося. Поки 13 киян були задіяні в збірній на Кубку світу, чемпіонат СРСР тривав. Лідерство несподівано захопило московське "Динамо" на чолі з Малофеєвим. Кияни взялися надолужувати згаяне. Їм це вдалося в останньому турі чемпіонату. 7 грудня підопічні Лобановського перемогли москвичів у Києві – 2:1 і стали чемпіонами СРСР. Малофеєв із своєю командою залишився зі срібними медалями.
Коментарі