Кубок Стенлі купили за 50 доларів

18 березня 1892 року генерал-губернатор Канади лорд Стенлі заснував Кубок для любительських хокейних команд.

Існує багато версій зародження хокею в Канаді. Одна з них полягає в тому, що спочатку в Європі з'явився хокей на траві. Коли 1763 року Велика Британія відвоювала у Франції Канаду, англійські стрілки завезли його в Галіфакс, жителі якого захопилися новою грою. Оскільки канадські зими дуже суворі й довгі, то в цій місцевості завжди вітали зимові види спорту. Прикріплюючи різаки для сиру до своїх черевиків, англо- і франкомовні канадці грали в цю гру на замерзлих річках, озерах та інших водоймах. Спочатку грали не шайбою, а важким м'ячем, і за чисельністю команди доходили до 50 і більше гравців з кожного боку.

Перша формальна гра відбулася 1855 року в Кінгстоні (Онтаріо) між командами, складеними з Королівських Канадських Стрільців військ Імператорської Армії. А перший офіційний матч відбувся 3 березня 1875 року в Монреалі, на ковзанці "Вікторія", інформацію про нього було зафіксовано в монреальській газеті Montreal Gazette. Кожна з команд складалася з дев'яти осіб. Грали дерев'яною шайбою, а захисну екіпіровку запозичили з бейсболу. Вперше на льоду поставили хокейні ворота.

Перші офіційні правила гри в хокей із шайбою було видано 1886 року, максимально збережено і до наших днів. Згідно з ними, кількість польових гравців зменшилася з дев'яти до семи, на льоду перебували воротар, передній і задній захисники, центральний і два нападники, а попереду по всій ширині поля діяв ровер - найсильніший хокеїст, що краще за всіх закидав шайби. Весь матч команда проводила в одному складі, і до кінця гри спортсмени буквально повзали по льоду від утоми, адже замінювати дозволялося лише того гравця, який отримав травму, - і то в останньому періоді і тільки за згодою суперників.

1890 року у провінції Онтаріо відбувся чемпіонат для чотирьох команд. Незабаром з'явилися криті ковзанки з природним льодом. Щоб він не танув, у стінах і на дахах прорізали вузькі щілини для доступу холодного повітря. 1899 року в Монреалі було побудовано перший у світі критий стадіон для гри в хокей зі штучним льодовим майданчиком, розрахований на небувалу кількість глядачів - 10 тисяч осіб. Цього ж року було засновано Канадську любительську хокейну лігу.

Гра в хокей стала настільки популярною, що 1893 року генерал-губернатор Канади лорд Фредерік Артур Стенлі придбав за 10 гіней (50 доларів) кубок, схожий на перевернуту піраміду зі сріблястих кілець, - для вручення чемпіону країни. Так з'явився легендарний трофей - Кубок Стенлі. Спочатку за нього боролися аматори, а з 1910 року - і професіонали.

1900 року на воротах з'явилася сітка, зроблена спочатку з рибальської, вона давала можливість точно визначити, чи був забитий гол у ворота, - бо іноді доходило до командних бійок. Суперечки про забиту шайбу припинилися, суддям і хокеїстам стало набагато зручніше стежити за взяттям воріт. Потім на ворота стали вішати металеву сітку. Вона була міцна, але після удару шайба відлітала назад і інколи травмувала воротаря або гравця, який перебував біля воріт. Цей недолік змогли виправити другою мотузяною сіткою, яку натягували всередині воріт для пом'якшення удару. Металевий свисток судді, що від холоду прилипав до губ, замінили дзвіночком, а незабаром і пластмасовим свистком.

Першу професійну хокейну команду було створено в Канаді 1904 року. Цього ж року хокеїсти перейшли до нової системи гри - "шість на шість". Було встановлено стандартний розмір майданчика - 56 x 26 м, який відтоді майже не змінився. За чотири сезони сталося повне розділення на професіоналів і любителів. Для останніх заснували Кубок Аллана, який розігрується з 1908 року. Його володарі згодом представляли Канаду на чемпіонатах світу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нью-Йорк Айлендерс" розпочав легендарну серію в Кубку Стенлі

×