Відомий агент Шандор Варга дав велике інтерв'ю порталу championat.com, де розповів багато фактів із життя футбольних знаменитостей. Зокрема, українських.
Про трансфер Сергія Реброва в "Тоттенхем"
Найскладніший? Мабуть. Складність полягала в ціні. З одного боку - Григорій Суркіс, з іншого сер Алан Шугар, скупий, як справжній єврей (недарма він у королеви Англії радником з фінансових питань був). Умови Реброва погодили за п'ять хвилин. За трансферної вартості торгувалися довго. Почали з п'яти мільйонів фунтів - дійшли до десяти. І застопорилися. "Динамо" стоїть на 12, Шугар навідріз відмовляється підвищувати пропозицію. Ребров, дивлюся, нервує: контракт під загрозою зриву. Тренер Грем засмучений. Я з Григорієм ще раз переговорив. Він трохи пом'якшив позицію: мільйон додасть - і по руках. Але як з Шугара цей мільйон вибити? Мене осінило! "Сер Алан, - кажу, - якого біса ми обговорюємо цінник, якщо він на товарі вказаний!". І суну йому знімок Реброва з 11-м номером на майці. Що ти думаєш? Спрацювало! За мірками 2000-х 11 мільйонів фунтів були фантастичними грошима.
Про Фергюсона
Там були важкі хлопці - Мілевський, Алієв. Так ось Сьомін вичавив з них навіть більше, ніж в них є. Тому що знайшов до них ключ. Це тільки великим тренерам дано. Фергюсон розповідав, що Кантона спочатку в Манчестері з нічних клубів не вилазив. Хлопець холостий, видатний... Одного разу тренеру доповіли: Ерік знову перебрав з випивкою, буянив. Вранці перед тренуванням кличе його до себе. Той напружився. Заходить до кабінету, а Фергі, як ні в чому не бувало: "Ну як ти тут влаштувався? Чи не адаптувався ще, сумуєш?" Киває. А сер Алекс йому: "Сходи в такий-то ресторан, паб, клуб - все на хорошому рівні. Ти, до речі, чай з лимоном п'єш або з молоком?" Кантона слухає і не розуміє, що відбувається. Наступного дня Фергюсон знову викликає його до себе: "Ну що, сходив?" - "Так, тренер". - "Правда високий рівень?" - "Дуже! Культурно, смачно". - "Так припини, чорт забирай, вештатися по своїх кублах!". Інший би вигнав його нафіг, а Алекс знайшов підхід. Він розумів, що цей гравець йому потрібен, і переступив через себе. Трійцю Гіггз - Канчельскіс - Кантона Фергюсон донині згадує з ностальгією.
Приїжджаю до Манчестера в особистій справі. Дзвоню Алексу: "Я в місті". Він виправдовується: "Ми сьогодні граємо з "Арсеналом". Вибач, не можу організувати квиток на матч - все шахтарям з Чилі віддав". Пам'ятаєш, вони два місяці в забої сиділи - весь світ за операцією з порятунку стежив! Коли їх нарешті дістали з-під землі, Алекс зробив красивий жест - запросив на "Олд Траффорд". "Не турбуйся, - кажу. - Я завтра прийду на базу - там і побачимося". Менше години до матчу - дзвінок. На дроті Фергюсон: "Шандор, я дістав квиток - приїжджай!" Я був шокований: "Алекс, йди до команди, врешті-решт!..". Ну хто я такий - маленька людина у футболі, а він за годину до найважливішої гри пам'ятає про заблукалого угорця. Не випадково таких людей супроводжує успіх.
Коли в роздягальні МЮ перепадало то Бекхему, то ще комусь, він віскі надавав перевагу. Перекине чарочку після гри - і зовсім іншою людиною до журналістів виходить. У погляді - мир, любов. Тепер на червоне вино перейшов. Бізнес цілий відкрив. Сам їздить, вибирає сорти. На курсах УЄФА Енді Роксбурґ завжди просив Алекса вибрати вино на свій смак. Приїжджаємо на банкет. Фергюсон пригубив з келиха, скривився: "Що за бурду мені принесли?" А Енді виправдовується: "Те, що ти вибрав, УЄФА не може оплатити".
Після фіналу Ліги чемпіонів у Москві ("Манчестер Юнайтед" обіграв Челсі в серії пенальті, 6:5. - Gazeta.ua.) Андрій Канчельскіс приніс в готель МЮ дві банки ікри. Так Алекс, побачивши гостинці, закричав: "Міняю на кубок!". Для британця намазати 500 фунтів на хліб з маслом - це важкий момент.
Чому перестав тренувати? Всю кар'єру гравця, потім тренера - близькі залишалися у Алекса немов на другому плані. Сестра дружини виконувала багато обов'язки з дому. Її смерть дуже підкосила місіс Фергюсон. І тоді він вирішив: скільки житиму, буду поруч з дружиною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Фергюсона треба вивчати як менеджера — створити окрему дисципліну"
Про Калитвинцева і Лужного
Коли кияни "Барселону" з сумарним рахунком 7:0 "винесли", до нього виявив інтерес клуб англійської прем'єр-ліги. Я повідомив Юрію про нього. І знаєш, що він відповів? "Шандор, я не можу залишити свою команду. Ми, напевно, виграємо Лігу чемпіонів". Фергюсон на жеребкуваннях молився: "Тільки б не "Динамо"!" Шкода, в півфіналі кияни на "Баварії" спіткнулися. Команда була дивовижна.
Також і Лужний. 31 рік, пора потихеньку до "пенсії" готуватися. І раптом хлопець їде в "Арсенал" і проводить там чотири роки. Чемпіоном Англії стає, кубок бере! Вік - штука умовна. Деяким сучасним футболістам у 25 вже потрібно зав'язувати - так поводяться. А деякі до 40 гідно грають. "Динамо" з "Арсеналом" потрапили до одної групи Ліги чемпіонів, і Олегу після підписання контракту належало три місяці допрацювати в Києві, зокрема зіграти проти майбутньої команди. Уяви, що відчував Венгер, коли "Динамо" з Лужним обіграло його "Арсенал" і вибило з Ліги чемпіонів! Лобановський сказав Суркісу: "Можливо, ми і знайдемо такого правого захисника, як Лужний, але такого капітана - точно ні". Інший на його місці поберігся б - гра нічого не вирішує, чемпіони, у тебе контракт з "Арсеналом" в кишені. А Лужний за рахунку 4:0 або 5:0 мчить флангом і кричить: "Па-а-ас!". Він такий - мовчун-роботяга. Ображався, коли я йому зустрічі з журналістами влаштовував. Вмовляв його: "Олег, потрібно. Це теж свого роду шоу-бізнес. А все, що робить преса, - для публіки. Твоя думка, твої слова людям цікаві". Він кривився: "Знову ви...". У цьому сенсі Олег не змінився.
Свого часу Лужний перестав потрапляти до складу, присів на лавку. Дзвонить: "Шандор, куди я, на..., потрапив?! Треба валити звідси". Я кажу: "А ти подивися наліво, направо. Там найкращий бомбардир чемпіонату світу Шукер сидить. Там Овермарс, Кану, Бергкамп навіть сідає. Ти не в найгіршій компанії сидиш! Це раз. А по-друге, тебе "Динамо" списувало як ветерана, а тут ти наймолодший і прогресуючий захисник". Він задумався: адже правда, весь захист - на два-три роки старший. І заспокоївся.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Три найкращі матчі команд Валерія Лобановського: 15 років тому помер видатний український тренер
Про Лобановського
Після одного виїзного матчу киян я опинився в приватному літаку Григорія Суркіса. Команда полетіла окремо, а Лобановський до нас приєднався. У салоні обвів поглядом попутників - три-чотири людини, всі непитущі - і так багатозначно на мене подивився, що я все зрозумів: "Вважатиму за честь, Валерій Васильович". Здавалося б, скільки там від Запоріжжя до Києва летіти - хвилин 35, напевно. Мене з літака виносили, а Васильович немов і не пив зовсім.
Ким я був у комплексній науковій групі при федерації футболу? Маленьким гвинтиком великої машини. Коли через 15 років на якомусь виїзді "Динамо" ми випадково зіткнулися в коридорі готелю - був упевнений: не впізнає. А він руку простягає: "Шандор, здрастуй. Як твої справи?". Людина з великої літери була. Недарма Венгер, Фергюсон просили мене запросити його на тренерські курси - просто поговорити. Його підхід до футболу всіх дивував. Зверни увагу: він будував класні команди без жодного іноземця: білоруси, росіяни, грузини - не береться до уваги.
Коли він вдруге повернувся до "Динамо", у мене в клієнтах було вісім гравців збірної України, тому не один раз опинявся з ним в одній компанії, на тренуваннях. Мене завжди дивувало, наскільки вимогливо він ставився не тільки до гравців і помічників, а й до себе. Якось в Будапешті кияни проводили збори. Після тренування запропонував йому: "Може, підемо, Васильович, чогось вип'ємо?". А він: "Спочатку пробіжимося". Дощ, сніг! Але Лобановський біг - і з ним вся банда.
Перша зустріч? Я готував звіт із тактико-технічних дій. Лобановський ознайомився з ним і давай вичитувати Шенгелія: як ти думаєш з такими показниками грати в збірній СРСР? Мені було ніяково - виходить, "спалив" пацана (сміється. - ред.). А з іншого боку - приємно, що такий великий тренер посилається на мої цифри. Іноді Лобановський міг зробити запит просто під час матчу - ми вже 30 років тому працювали фактично в режимі он-лайн. Він серйозно до цієї інформації ставився, але кожного виконавця оцінював індивідуально. Інший раз говорив: "Так, він зробив 75 процентів браку, але своє завдання виконав".
Про Гусіна
За день до загибелі він дзвонив мені - я був у Закарпатті: у мене там маленький благодійний фонд, фазенда, конячки ... Одного разу віз мене в своєму Mercedes-McLaren в аеропорт. Дивлюся на спідометр: 330. "Андрюшо, - лепечу. - Я не поспішаю. Дві години до вильоту". Він любив швидкість, кайфував від гонок. Вони з Каладзе змагалися, хто перший на базу приїде. Ця пристрасть його й згубила...
Унікальна за теперішніх часів людина була. Один приклад. Гусін був у Самарі у Гаджи Гаджієва. Прийнявши "Сатурн", він запропонував Андрію місце тренера - бачив у ньому величезний потенціал. А Гусін ще не награвся: "Шандор, треба щось робити". Я до Гаджиєва: "Гаджи, давай так - він твій помічник, виконує всі розпорядження. Але якщо побачиш, що він готовий ще пограти, - повернеш в категорію футболіста". Зрозуміло, зі зміною окладу - у гравця він, образно кажучи, в 10 разів вищий. За пару тижнів дзвонить: "Гусін гратиме - кращого немає". Проходить час - Гаджи Муслімича виганяють. Андрій збирає речі і йде за ним. У "Сатурні" його гальмують: "Стривай, ти ж наш футболіст". А він відповідає: "Ні. Я - граючий тренер. І якщо головного звільняють, теж за це відповідальний". Людина в кінці кар'єри від мільйона відмовляється. Доларів! Де зараз таку знайдеш?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Минув рік, як не стало Андрія Гусіна
Про Блохіна
Спілкування з Олегом у людей викликає два бажання - або плакати, або сміятися. Так, не все в Олега вийшло в "Москві", очікували більшого, але з ганьбою ніхто його не виганяв. Навпаки, все було красиво - спільна вечеря з командою на кораблі, зворушливе прощання. Клуб повівся дуже гідно. Я його часто просив: "Забудь. У "Москві" немає жодного гравця класу молодого Блохіна. Твоя задача - дістати з цих хлопців максимум. Твого рівня вони не досягнуть ніколи - навіть якщо розкажеш чи покажеш, як ви 1975-го знищували "Баварію" з Мюллером і Беккенбауером, а ти забивав Зеппу Маєру".
Чому три роки без роботи? Зі здоров'ям погано. Ще в "Динамо" зліг у лікарню з мікроінсультом. Останні півроку в тяжкому стані керував командою. Ця робота і для стовідсотково здорової людини важка, а для такої емоційної, як Блохін, - тим паче. Уже після відставки Олега я нагадав президенту "Динамо", що він теж мав стосунок до перемоги в кубку. Ігор Суркіс погодився і передав йому свою медаль. Можливо, й добре, що так склалося. Помирати, як Лобановський, на лавці, напевно, красивіше, ніж в ліжку, але кому це треба? Тим паче, коли у тебе нова сім'я, маленькі діти. Не думаю, що Олег колись повернеться на тренерську лаву. Здоров'я дорожче.
Про Венгера
Арсен взагалі філософ по житті. У нього загострене почуття справедливості. До речі, багато і часто звертає увагу на несправедливе ставлення до Східної Європи. Зараз йдуть наїзди на Росію, те ж саме відбувалося перед Євро-2012. Сол Кемпбелл закликав не їхати на чемпіонат в Україну, "бо там расисти". А потім вболівальники Англії купили труну, поклали в нього опудало Кемпбелла і написали йому послання: "Сол, ти не правий, тут хороші люди живуть". Арсен все це бачить. Років 12 тому сиділи у нього на кухні: Венгер, Дешам, ще тренери. Вони йому: "Слухай, а ти тут шикуєш. Гарний будинок, басейн, великий сад...". - "Так, - відповідає Арсен задумливо. - Шкода тільки, що прийдуть і заберуть". Гості в розгубленості: "Хто?!" Венгер продовжив: "Ті прийдуть, у кого ми все забрали. Ми приїхали і завоювали чужі землі, привласнили багатства, заковували людей в кайдани і продавали на невільничих ринках. Вирізали мільйони індіанців у Північній Америці і створили "найдемократичнішу" країну на планеті. Ось за це й відповімо". Венгер вже тоді передбачав, що за гріхи "цивілізованого Заходу" одного разу доведеться розплачуватися - нащадкам тих, хто забирав і полонив. Хоча тоді ще ніякого тероризму, навали з Африки та Азії зовсім не було.
4 
4166
Коментарі