Донецький "Шахтар" U-19 під керівництвом Валерія Кривенцова став фіналістом цьогорічної Юнацької Ліги чемпіонів. У фіналі турніру "гірники" програли лондонському "Челсі" 2:3.
"Успіх в Юнацькій Лізі чемпіонів — це не тільки моя заслуга. Це стало можливим завдяки клубній системі і тій людини, яка її вибудувала, - каже Валерій Сергійович.
Зрозуміло, що саме ми з Євгеном Котовим підводимо команду до кожної гри, ми обираємо тактику, ми відповідаємо за фізичний та психологічний стан гравців.
19 років — це цікавий вік. Хлопці з кожним днем дізнаються все більше про доросле життя. З´являється більше спокус. Наскільки вони можуть з цим впоратися залежить і від нас, і від самих футболістів.
Коли вчилися у Києві на тренерських курсах хтось сказав, що гравець має бути атлетичним універсалом, який швидко думає.
Добре знаю кожного гравця у нашій команді і на розминці бачу, хто наскільки мотивований і готовий сьогодні віддаватися у грі.
Установка у нас триває максимум годину. Таке буває рідко. В основному ми дивимося нарізку моментів, розбираємо основні епізоди, кажемо, що хочемо бачити від гравців. Не треба багато говорити. Футболістам буде важко сприймати.
Нам важливо не тільки самим говорити, але і розуміти чи нас сприймають. Під час збору у Туреччині ми проводили багато контрольних матчів. Один гравець допускав одну і ту ж помилку у кільком іграх поспіль. Я попросив оператора зробити нарізку цих епізодів. Після матчу показую футболістові його помилку. Кажу: "Ти неправильно обираєш позицію. Зрозумів?". Відповів, що так. У наступних матчах він знову помиляється. Хлопець не сприймав моїх слів. Він закрився. Подумав, що я до нього прискіпуюся. А в мене були зовсім інші цілі. Я хотів до нього достукатися. Тепер він не робить цієї помилки. Я його використовую на іншій позиції.
У перерві матчу є загально-командні підказки, коли з лавки запасних бачу, що гра йде не так, як ми планували. Чи нам потрібно перебудуватися. Тоді роблю акцент на цьому. Стараюсь звернутися до кожного гравця і сказати, що він робить не так, чому у нас не виходить відбір чи перехід з оборони в атаку.
За вісім років роботи тренером можу сказати, що дитячо-юнацький футбол в Україні однозначно підтягнувся. Зараз всі футбольні школи, не дивлячись на складну ситуації в країні, серйозно зайнялися навчанням футболістів. Не бий-біжи, як було раніше. Зараз всі працюють над тактикою і підвищують індивідуальну майстерність гравців.
Ми випереджали всіх суперників і були сильнішими на голову. Наші команди частіше за інших ставали чемпіонами. Останнім часом стало важко грати зі всіма, адже рівень команд виріс.
Це зараз я неголений. А так тренер має бути прикладом для своїх гравців. У мене склався такий образ наставника: підтягнутий, поголений, причесаний, у чистому одязі. Вирішив цю частину роботи також зробити для себе важливою".
Більше про принципи роботи Валерія Кривенцова читайте у новому номері журналу "Країна".
3 
4166
Коментарі