Учора мав нагоду побувати на матчі кваліфікації Ліги чемпіонів між чемпіоном Ізраїлю та чемпіоном Чехії. У Тель-Авіві практично ніхто не вірив у те, що місцевий "Маккабі" здатен пройти "Вікторію" із Пльзеня. Але трибуни стадіону "Блумфельд" були переповнені, так само, як вони заповнені на усіх матчах чемпіонату Ізраїлю.
Дев'яносто відсотків глядачів було у жовто-синьому (кольори клубу "Маккабі"). Поведінка фанатського сектора у перші чверть години гри нічим не відрізнялася від решти трибун - підтримка була шаленою. Особливо, коли увесь стадіон почав стрибати як у нас під заклик "Хто не скаче…". Івритом не володію, тому не знаю, що саме це означало. Трибуни затихли, коли гості забили за чотири хвилини два м'ячі. Але ненадовго – до останньої секунди глядачі гнали свою команду в атаку, і "Макккабі" таки забив один м'яч. Після поразки трибуни десять хвилин оплесками та скандуванням дякували своїй команді за гру. Хоча гра була програна – 1:2.
Місцевий журналіст Елі Швідлер, який допоміг потрапити на матч, родом із Хмельницького, тож радо скористався нагодою поговорити українською. Після гри він сказав, що євреї генетично не здатні грати у м'яч – шахи та преферанс – інша річ. Я зрозумів цей єврейський жарт, який мав втішити після поразки. І не сумніваюся, що на наступних матчах "Маккабі" жовто-синій "Блумфельд" теж буде переповнений.
Коментарі