Перша ракетка України Еліна Світоліна стала володарем четвертого титулу в цьому сезоні. Наша спортсменка обіграла в фіналі турніру в Римі румунку Сімону Халеп. Перемога підніме українку на шосту сходинку світового рейтингу, а також включить до вісімки посіву на майбутньому "Ролан Гаррос".
Пропонуємо вам згадати інтерв'ю з тенісисткою, яка вона дала нам перед початком підготовки до нинішнього сезону. Який на даний момент складається для Еліни більш, ніж вдало.
"Извините за поздний ответ!" - отримуємо смс від першої ракетки України Еліни Світоліної. Пише адресу місця зустрічі в Одесі. Там, у батьків, проводить відпустку. Зустрічаємося в одному з кафе в центрі міста. Наступного дня тенісистка вирушає за кордон, щоб розпочати підготовку до нового сезону.
Про обмеження в їжі, питання, які дратують, спади під час матчу і про те, що допомогло перемогти Серену Вільямс, Еліна Світоліна розповіла в інтерв'ю, опублікованому в журналі "Країна" від 1 грудня.
Напередодні сезону 2016 ставила завдання - відібратися на підсумковий турнір у Сінгапурі. Туди потрапляють вісім найкращих тенісисток світу. Не вдалося. Погано почала рік. На відкритому чемпіонаті Австралії у січні програла матч другого кола. Далі дошкуляла травма спини. Тому підкоригувала завдання уже по ходу сезону. Хотіла за його підсумками потрапити до топ-15. Закінчила 14-ю. Тож можу бути задоволена.
Не можу сказати, що у ході сезону був якийсь переломний момент. І тоді зрозуміла – його можна вирівняти. Намагалася викладатися у кожному матчі. А головне – "дружити" зі здоров'ям. Хоча це важко. Бо упродовж сезону тебе постійно переслідують якісь ушкодження. Мозолі – взагалі звична річ для усіх тенісистів.
Кожен у нашому виді спорту грає через біль. Якщо тенісист сповідує силовий стиль – має проблеми з плечима чи колінами. Якщо багато бігає по корту – турбує спина.
Після невдалих матчів завжди виникає купа запитань. До себе, тренера, фітнес-тренера. Ти розумієш: доклала чималих зусиль, і вони не дали результату. Це дуже прикро.
Поразку одразу з тренером не обговорюю. Бо це будуть емоції, а не аналіз. Треба охолонути. Поспати. І тільки тоді розбиратися, що було зроблено не так. Коли йде серія невдалих матчів, це нелегко прийняти. Але згодом ти розумієш: важкі часи допомагають не повторювати у майбутньому одні і ті ж помилки.
Під час матчу тренер може вийти на корт і дати мені кілька порад. Часом допомагає, бо зі сторони завжди видніше. Але інколи це трапляється в не дуже сприятливі моменти, коли ти заведена емоційно. Тому може і не спрацювати.
Можу програти перші м'ячі. Але це не означає, що погано гратиму увесь поєдинок. Концентруюся на наступному розіграші. І обов'язково по ходу гри дивлюся на суперницю. Можливо, вона стала сумніватися у тому, що робить.
Мені дуже пощастило з командою. Кожен висловлює свою точку зору на ситуацію, говорить максимально відверто. Остаточне рішення приймаю я. У команді мене називають "бос".
Торік дійшла до чвертьфіналу "Ролан Гаррос" (відкритий чемпіонат Франції, один з чотирьох найпрестижніших турнірів у тенісі. – gazeta.ua.). Це поки найбільше досягнення на турнірах "Великого Шолому". Програла сербці Ані Іванович. Цього року взяла реванш: добре відчувала і м'яч, і своє тіло, чітко грала тактично, перегравала суперницю по швидкості.
Під час матчу бувають спади. Вони неминучі. Важливо їх мінімізувати. Але ніколи не думаю так: о, важливо, щоб він трапився уже в середині матчу, коли буде певна перевага. Мислиш тільки тим, щоб якомога швидше подолати кризу.
У 1/8 фіналу цьогорічного "Ролан Гаррос" грала з Сереною Вільямс. Програла у двох сетах – 1:6, 1:6. Не показала навіть 20 відсотків з того, що умію.
Швейцарський тенісист Станіслас Ваврінка любить повторювати: все від голови. Повністю згодна. На рівні топ-20 всі уміють перебивати м'яч через сітку. Важливо, що у тебе з психологією у конкретний момент.
Не втомилася від запитань щодо перемоги над Сереною Вільямс на Олімпіаді. Швидше, трохи дратують постійні розмови на тему, що мені дає як тренер Жюстін Енен (колишня тенісистка з Бельгії, перша ракетка світу – gazeta.ua.). Наступного року наша співпраця з Жюстін припиниться. Вона вагітна.
Дивлюся сітку на Олімпіаді, бачу – вона і так важка, навіть в Серени. Тим більше, приїхала на Ігри з травмою.
План на гру з зірковою американкою був такий: з усіх сил триматися психологічно. Не ламатися внутрішньо. Бо як тільки даси слабину у грі проти Серени – це кінець. Навіть не бігатимеш за м'ячем. Просто дивитимешся на те, як він літає навколо тебе.
Перший сет я виграла – 6:4. Не пригадаю, про що думала у перерві між партіями. Точно не було такого: о, як класно, я взяла на Олімпіаді сет у самої Серени. Зайві думки тоді точно були б недоречними. Вони могли зруйнувати моє налаштування на матч.
Гадаю, Серена не очікувала, що в першому сеті зможу гарно подавати. За рахунку 3:2 на мою користь вона "увімкнулася" в гру повністю. Мені дуже важливо було протриматися. У другій партії вигравала 5:3, але подавати мала суперниця. Зовсім не думала, що перемога близько. Бо Серена могла "бахнути" чотири ейси (подача навиліт, коли приймаючий навіть не торкається м'яча. – gazeta.ua), і ситуація набула б іншого розвитку.
Намагалася грати кожне очко. Звичайно, коли вела 40:0 на її подачі, розуміла – залишається взяти один м'яч, і все, перемога. Але це Серена, наступні два м'ячі були за нею. І тільки потім мені вдалося зіграти глибоко – так, що вона не дістала.
Після матчу Серена сказала мені: ти дуже добре грала. Мабуть, вона не очікувала, що зумію рівно провести весь матч. Бо багато тенісисток виходить на поєдинок проти Серени і програють ще до його початку. Того дня я використала усі можливості, які в мене були.
Серена Вільямс – найвидатніша тенісистка усіх часів. Зараз перша ракетка світу – німкеня Ангелік Кербер. Але я думаю, Серена здатна повернути собі місце на вершині рейтингу. Її сестра Вінус старша за Серену більш як на рік. Вінус - 37. Але при цьому ще грає і тримається в першій двадцятці рейтингу (17-е місце. – gazeta.ua) Тому списувати Вільямс-молодшу ще зарано.
Серена дуже привітна тенісистка. Коли стикаєшся з нею у роздягальні, завжди запитає – як у тебе справи.
Кербер – заслужила на те, що має. Вона дуже впертий суперник, незручний. З нею граєш, як зі "стінкою" - всі м'ячі повертає. Може використати найменший шанс.
На Олімпіаді, відкритому чемпіонаті США і підсумковому турнірі в Китаї програла Петрі Квітовій з Чехії. Я грала так, як вигідно суперниці, і не змогла нічого змінити по ходу матчу.
Дискваліфікація Марії Шарапової більше вдарила по її бренду, вона втратила багато контрактів. Але й по тенісу також, росіянка - помітний гравець. Не скажу, що сильно цим переймалася. За великим рахунком, це проблеми Шарапової. А в мене свій шлях і свої завдання.
Шарапова поводиться дещо відсторонено. Як і Роджер Федерер. Але це їхній вибір. Розумію - статус. А от Новак Джокович, за всіх своїх досягнень, ставиться до людей набагато простіше.
Не кажу собі: виходитиму на корт до 30 років і закінчу. Теніс нині став більш "віковим". Грають і після 30. Бо можливості для відновлення гравців зараз більші, ніж 10-20 років тому.
Кажуть, мені треба покращити подачу. От на тренуваннях тільки цим і займуся. Якщо серйозно – якщо ти 14 в світі, то базові речі робиш правильно. Відвертих прогалин немає. Але водночас кожну з цих базових речей можна і треба підправити.
Матс Віландер (колишній шведський тенісист, перша ракетка світу, семиразовий переможець турнірів "Великого Шолому", нині – телеексперт "Євроспорту". – gazeta.ua) каже, що я добре рухаюсь, маю правильний темперамент і мотивацію. Це приємно і це стимулює.
Встаю о 7:30. Півгодини роблю спеціальні вправи для спини. Снідаю. Тренуюся півтори години. Ленч. Друге тренування, більш спрямоване на відпрацювання якихось ігрових моментів. Згодом тренажерка. Також півтори години.
Вважаю, гравці у тенісі мають заробляти більше, ніж зараз. Сезон у нас довгий, 11 місяців, а отримуємо менше, ніж у гольфі.
Мета на сезон-2017 – грати в Сінгапурі на підсумковому турнірі найкращих восьми у світі.
Наш вид спорту стає популярнішим у світі. В Україні цього не помітно. І я спокійно ставлюся, що мене знають менше, ніж Ярмоленка чи Коноплянку. Хоча в Одесі на вулиці впізнають. Якби ходила по вулиці з ракеткою, взагалі б проходу не було.
У червні під час Вімблдонського турніру бачилася з Андрієм Шевченком. Уже знала, що невдовзі він очолить збірну України. Гадаю, в Андрія Миколайовича на цій посаді все вийде. І мені приємно, що він знайшов час, аби прийти на корти Вімблдону і повболівати за мене.
Люблю футбол. Підтримую усі без винятку українські клуби – "Динамо", "Шахтар", "Зорю". А особливо – збірну. Шкода, що не вийшло глянути з одеського стадіону матч Україна-Фінляндія. Мала квитки, але не змогла поїхати.
Ярмоленко, Коноплянка, Кравець – усі молодці. Збірна за Шевченка стала грати краще, ніж раніше.
Один з моїх тренерів – палкий прихильник англійського "Вест Хему". Можливо, тому один з моїх улюблених зарубіжних футболістів – Дімітрі Пайє. А ще – Антуан Грізманн з "Атлетіко". Дуже добре зіграв за Францію на Євро-2016.
На футболі була востаннє у Нью-Йорку під час чемпіонату США. Друг запросив.
Жорстких обмежень у їжі не маю. Утримуюся від солодкого: воно впливає на нервову систему. Ми граємо на великі гроші і не хочеться їх втрачати через те, що поїла тортика.
Люблю пекти млинці, це від бабусі передалося. Переважно – для команди, коли з'являється більше часу, і ми знімаємо будинок.
Зазвичай у ході турнірів на моїй сторінці у соціальній мережі люди коментують гру. Після московського Кубку Кремля стали писати політичні речі. Мовляв, що українка робить у Росії. Було неприємно і важко, але намагалася на цьому не зосереджуватися.
Своїх друзів можу перерахувати на пальцях однієї руки. Вони були зі мною, коли я тільки піднімалася.
В Одесі здебільшого пересуваюся на авто. Тато возить.
Улюблені місця в рідному місті - Дерибасівська, порт. У дитинстві дуже багато там гуляла з бабусею.
Люблю побути на самоті. Бо в моїй роботі складається так, що постійно поруч купа людей. Бракує часу, щоб залишитися наодинці.
У вільний час люблю читати. Захоплююся книгами з бізнесу. Через це вже розуміюся в певних інвестиціях.
Не хотіла б поєднати свою долю з тенісистом. Моє серце вільне. Дуже люблю спілкуватися, знайомитися з людьми. Заробляю достатньо багато. Певною мірою чоловіків це бентежить, дехто відчуває комплекс. А ціную в них, насамперед, чесність.
"Ще під час навчання в школі я вибирала імена для своїх майбутніх дітей. Не хотіла стандартні, заїжджені, - каже мама Еліни, Олена Світоліна. - Сина назвала Юліаном, як письменника Юліана Семенова, автора "Сімнадцяти миттєвостей весни".
Еліну - на честь актриси Еліни Бистрицької. Причому, дочку не хотіли цим ім'ям записувати, адже в оригіналі воно з двома "л", а в Бистрицької - з однією. І я наполягла, щоб було саме так.
У дітей різниця 9 років, син почав займатися тенісом в 9,5. Років через 5 ми зрозуміли, що він запізнився і йому складно наздоганяти, даних для цього немає. А Еліну до 10 років вже знали не лише в Одесі: вона на той час обіграла вже всіх в Україні, було видно, що це - потенційна спортсменка. І досвід, помилки сина ми вирішили врахувати з Еліною. Тим більше, що їй подобалося, за вуха ніхто не тягнув".
3 
4166
Коментарі