Двоє українців виступили проти усіх

Лижне двоборство або північна комбінація, що складається із стрибків із трампліну та лижних гонок, є для українців абсолютно екзотичним видом спорту. Якщо лижні гонки чи біатлон ще можна провести на одній із баз у Карпатах, то для лижного двоборства потрібен трамплін міжнародного стандарту, яких в Україні не існує. Тож наших майстрів літання на лижах можна побачити лише по телевізору. На відміну від "чистих" стрибунів, які не потрапляють у змагання Кубка світу, наші двоєборці є цілком конкурентоздатними. Особливо це стосується Віктора Пасічника, який періодично потрапляє у залікову зону на змаганнях найвищого рівня, а на чемпіонатах світу та Олімпійськихі грах, де менше учасників із країн-лідерів, здатен поборотися за "тридцятку". Принаймні, на змаганнях останньої Олімпіади Віктор був 24.

Ми зустрілися з ним і другим учасником української команди Дмитром Мазурчуком в італійському Валь ді Фіємме, де проходить черговий етап Кубку світу. Найперше, не шукайте цієї назви на мапі. Валь ді Фіємме – це долина між горами неподалік відомих лижних курортів. Об'єкти спортивної структури розкидані на відстані 5- 10 км один від одного. Стрибуни з трампліну, наприклад, змагаються у Предаццо, а лижники - у Лаго ді Тесоро. Тепер там немає снігу, проте він є не лише на стадіонах, а й вздовж річки на понад 15 км тягнеться повноцінна лижна траса із штучного снігу, де кожен охочий може бігати скільки завгодно. Що дивує українця – ніхто цією трасою не їздить джипами, ніхто не псує просто так, як робили би у нас. От якби таку трасу зробили десь у одному із лісопарків під Києвом, що зовсім нескладно і недорого! На цих трасах і на дитячих трамплінах щодня тренуються тисячі дітей різного віку. І при цьому наші хлопці з Кременця, які й близько не мають таких умов, на рівних змагаються із італійцями!

Першим стартом була індивідуальна гонка після стрибків із 135-метрового трампліну. Мазурчук, на жаль, не подолав кваліфікацію у стрибках, а Пасічник, який на тренуваннях летів за 110 м, у змаганнях не дострибнув до 100-метрової позначки і тому втратив шанси у гонці. Проте він її таки пробіг, показавши на лижні 36-й результат.

Після гонки Віктор сказав, що спробує виступити вдало у подальших стартах, а головною метою назвав чемпіонат світу в австрійському Зеєфельді, де прагнутиме потрапити до 20-ку найкращих. Загалом наш спортсмен почувається своїм у компанії світових лідерів, хоча умови для підготовки (наша команда готувалася цьогоріч у Словенії, де не було снігу) має набагато гірші. Наші хлопці склали дуже позитивне враження. Видно, що вони вірять у себе й у свій успіх.

Наступного дня був командний спринт, де у стрибках здивував Дмитро Мазурчук: юний спортсмен випередив свого товариша за командою, відлетівши на 110 м! Це дало українцям шанс у спринтерській естафеті, куди спортсмени, помінявши форму взуття та лижі, відправились за 10 км на лижний стадіон. Перед стартом наші мали відставання від лідерів-норвежців у 2.27, і 16 позицію, маючи попереду чехів та американців, які теж базуються у Словенії. У хвилині та 15 секундах позаду стартували росіяни. На жаль, нашим хлопцям не вистачило швидкісної готовності, вони відстали на коло від переможців - команди Норвегії та першого та другого складу Німеччини. Як результат - 18 місце.

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Норвезькі лижники таки втекли від росіян

×