"Бей, Хохлов" – росіяни прагнули не пустити Україну на Євро

11 червня в Римі стартує чемпіонат Європи з футболу. Згадуємо переможців попередніх першостей. Тріумфатором десятого за ліком турніру стала збірна Франції.

Чемпіонат Європи 2000 року, який вперше приймали дві країни – Бельгія та Нідерланди - досі вважається одним із найкращих, якщо не найкращим. Посперечатися з ним у драматургії може хіба що першість 1984 року. Однак той турнір був швидкоплинним, а Євро - 2000 дарував несподівані розв'язки, починаючи з групового турніру і закінчуючи фінальним матчем.
Уперше для участі заявилося 49 збірних. Додалися Андорра і помилувана Югославія. Дивом не поїхала на фінальний турнір збірна України.
Наші потрапили в одну групу з таким суперником, про зустрічі з яким тепер доведеться забути – збірна Росії тоді вважалася фаворитом у боротьбі за другу путівку. Першу всі віддавали тодішнім чемпіонам світу, збірній Франції.

Після трьох турів, здавалося, одного суперника ми вже викинули за борт. Восени 1998 Україна виграла три стартові поєдинки, а Росія три програла. Якраз у стартовій грі відбору ми зустрілися в Києві. Українські телеканали запустили скромну рекламу, найобразливіші слова в якій були: "Куме, та ми їм настукаємо". Росіяни завелися, але на футбольному полі довести нічого не змогли й програли - 2:3. І це ще легко відбулися, бо українці пробачили східних сусідів, щонайменше, тричі.

 

Однак у 1999 році суперників наче підмінили. Українці ледь не кожну гру закінчували внічию. 1:1 - вдома з Ісландією, 0:0 - на виїзді з Вірменією. Дві нульові нічиї із чемпіонами світу, французами, сприймалися як належне. Могла бути й п'ята нічия, але Шевченко одним рухом заробив пенальті у Рейк'явіку, а Ребров подарував нам перемогу. Росіяни натомість лише перемагали, зокрема, й французів у Парижі 3:2. Все вирішував останній тур. Франція вдома приймала Ісландію, а Росія – Україну. Ми мали 19 очок, Франція і Росія – по 18.

Перед грою в Росії почалася така розкрутка, що невинні українські "ми їм настукаємо" здавалися дитячим лементом. Із властивою тільки їм злістю, росіяни малювали в рекламному ролику глухе українське село без світла. Там, засмучені поразкою, сваряться чоловік із жінкою. Дружина спересердя кричить: "Це ж не я на воротах стояла!" Хто тоді знав, що ці слова виявляться пророчими! Був і заголовок в "Советском Спорте": "Бей, Хохлов, (прізвище футболіста збірної Росії – Прим.), спасай Россию".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шевченко витіснив з "Мілана" героя Євро-1996

У першому таймі росіяни нас переважали. Хоча Україна й не відсиджувалася в обороні, але нагод мала значно менше. У другому ми вирівняли гру. Але на 75-й хвилині англійський суддя Еллерей придумав штрафний у наші ворота. Карпін пробив, м'яч зачепив коліно захисника Головка й влетів у ворота.

Пам'ятаю, що у мене в цей момент зникло світло. Здалося, що життя закінчилося. Однак за хвилину світло з'явилося, а ще за кілька Шевченко неймовірним ударом змусив Філімонова закинути м'яч у свої ворота. Коли в покійного нині Андрія Гусіна росіяни поцікавилися враженнями від гри, він відповів:
– Це ж не я на воротах стояла!

Утім, український воротар "відзначився" в наступному матчі. Україна посіла друге місце й мусіла грати в стикових матчах із Словенією. У першій грі Шовковський пропустив вирішальний гол із центра поля. Наші програли – 1:2.

У Києві відігратися не вдалося. Раптом повалив густий сніг, який нівелював всю нашу перевагу - 1:1. В України відзначився Ребров, а в Словенії – Павлін після рикошету.

На полях Бельгії і Голландії дива продовжилися. Групу "А" називали "групою смерті". Тут зійшлися Португалія, Англія, Німеччина і Румунія. Перші матчі й перші сенсації. Німці зіграли внічию з румунами. Хто знав, що це очко для чемпіонів Європи буде першим і останнім. Англійці легко повели у грі з Португалією - 2:0. Однак ще в першому таймі піренейці зрівняли рахунок, а в другому Нуно Гомеш забив переможний м'яч - 3:2 на користь португальців. У другому турі Англія вперше з 1966 року перемогла Німеччину - 1:0. Португальці забили румунам на 90-ій хвилині - 1:0. В останньому турі англійців у матчі із румунами влаштовувала нічия. Однак вони пропустили вирішальний гол на 89-ій хвилині - 2:3. Португальці легко розбили Німеччину - 3:0, яка з ганьбою посіла останнє місце в групі.

– Такої слабкої Німеччини ще ніколи не було, – резюмував знаменитий голландський тренер Рінус Міхелс.

Групу "В" легко виграли італійці. Компанію їм склали турки. Бельгія і Швеція – за бортом. Цікаво, що бельгійський воротар роздавав команди двом своїм захисникам-валлонцям французькою мовою, а ще двом-фламандцям – голландською.

Все змішалося в групі "С". Для початку іспанці програли норвежцям - 0:1. Божевільний матч зіграли Югославія і Словенія. До 57 хвилини наші кривдники вели - 3:0. Потім югослави взагалі залишилися вдесятьох і за шість хвилин зрівняли рахунок - 3:3.

У другому турі словенці поступилися іспанцям - 1:2, а норвежці Югославії - 0:1. Вирішальним став третій тур. Югославія весь час перемагала Іспанію - 1:0, 2:1, 3:2. Але в додатковий час пропустила двічі на 92-й та 95-й хвилинах. Добре, що Норвегія і Словенія зіграли внічию.

Інтригу в останній групі вбив П'єрлуіджі Колліна. У першому турі голландці приймали чехів. Віце-чемпіони Європи легко відбили стартовий натиск господарів і самі перейшли до рішучих дій. Недвед і Коллер влучили в штангу й перекладину. Нідерланди відбивалися із останніх сил. І ось на 90 хвилині Колліна призначає у ворота Чехії більш ніж сумнівний пенальті. Чехи не оговталися від дошкульної поразки і в другому турі поступилися Франції - 1:2. Данці програли французам і голландцям. Боротьба в групі завершилася. В останньому турі французи випустили на поле запасних і програли господарям, які стали переможцями групи. У втішному матчі чехи обіграли данців.

Чвертьфінали були продовженням феєрії. Франція перемогла Іспанію - 2:1. Рауль міг урятувати свою збірну, але на 90-ій хвилині з пенальті запустив м'яч вище воріт. Югославія продовжувала дивувати. Цього разу підопічні Бошкова були розбиті голландцями – 1:6. Італія і Португалія легко здолали Румунію й Туреччину з однаковим результатом - 2:0.

Голландська казка закінчилася в півфіналі хоча всі сподівалися, що саме Нідерланди стануть чемпіонами. Все йшло до того, але втрутився воротар Франческо Тольдо. Якби на місці Італії була інша збірна, вона би гарантовано програла. Але італійці довели, що вміють тримати удар. На 34-й хвилині вони залишилися вдесятьох. Ще за кілька хвилин у їхні ворота було призначено пенальті. Але Тольдо потягнув удар Рональда де Бура із самісінького кута воріт. У другому таймі суддя, німець Мерк, призначає ще один пенальті у ворота італійців. Цього разу "Адзуррі" врятувала штанга. В додатковий час гості з Апеннін перебудувалися й самі могли забивати двічі. Дельвеккіо двічі пробачив Ван дер Сара. У серії пенальті італійці свого не втратили. Тольдо двічі парирував удари господарів.

 

Другий півфінал закінчився грандіозним скандалом. За рахунку 1:1 австрійський суддя Бенке не побачив, що захисник Португалії Шав'єр вибив м'яч із воріт рукою. Однак те, чого не побачив головний арбітр, не сховалося від бокового. Пенальті Зідан виконав бездоганно. Перед цим Фігу пішов з поля, але потім повернувся. Після гри Пауло Бенту плюнув в обличчя боковому арбітру.

Фінал мали вигравати італійці. Дельвеккіо відкрив рахунок у першому таймі. Французи, як не намагалися, зрівняти його не могли. Арбітр додав чотири хвилини. Італійські запасні біля лінії поля обнялися, в передчутті близької перемоги. Однак божественний Тольдо цього разу підвів свою команду. За шість секунд до закінчення гри він пропустив простенький удар із кута штрафної від Сільвена Вільтора. М'яч легко можна було відбити ногою, однак Франческо почав складатися, щоби відбити рукою. Не встиг, і м'яч прослизнув у сітку.
На додатковий час в італійців не було ні бажання, ні сил. Давід Трезеге забив "золотий" гол. Франція стала дворазовим чемпіоном Європи.

Розповідаємо про долю переможців.

Воротар Фаб'єн Бартез після Євро поїхав до "Манчестер Юнайтед" на вакантне місце Петера Шмейхеля. Однак кар'єра в Англії не склалася. Бартез пропускав неймовірні голи, часто помилявся і втратив довіру Фергюсона. З Манчестера Фаб'єн повернувся в Марсель, але півроку відбував дискваліфікацію за скандал у товариській грі з алжирським клубом. У 2006 закінчив кар'єру. Перекваліфікувався на автогонщика. У 2013 році виграв чемпіонат Франції. З 2013 року працював тренером воротарів у ПСЖ.

Після Євро захисник Ліліан Тюрам перейшов до "Ювентуса", де відіграв 5 років. Згодом ще два провів у "Барселоні". У збірній грав до 2008 року і є чинним рекордсменом за кількістю проведених матчів – 142. Має сина Маркуса, який виступає за "Боруссію" з Менхенгладбаха.

Ще один захисник Марсель Десайї після Євро грав за "Челсі" до 2004 року. Тоді ж завершив кар'єру в збірній. Ще кілька років пограв у Катарі. Перекваліфікувався в телевізійного аналітика й працює на радіо Бі-Бі-сі.

Після тріумфу захисник Лоран Блан рік пограв за "Інтер" і два – за "Манчестер Юнайтед". Був тренером "Бордо", ПСЖ та 2 роки з 2010 по 2012 очолював збірну Франції, яка особливих успіхів у цей період не мала. Останній рік пропрацював у Катарі.

Крайній захисник Біксант Лізаразю продовжував виступи за "Баварію", кольори якої захищав до 2006 року з однорічною перервою на вояж до "Марселя". Після завершення кар'єри захопився скелетоном (різновид санного спорту) і боротьбою джиу-джитсу. Працював коментатором на телебаченні. Отримував погрози від баскських сепаратистів і користувався охороною.

Капітан команди Патрік Вієйра тричі вигравав титул чемпіона Англії з "Арсеналом" і чотири рази – кубок Англії. У 2005 перейшов до "Ювентуса", а звідти – до "Інтера". Був чемпіоном світу й чемпіоном Європи у складі збірної. У 2006 році програв у фіналі Італії. Завершив кар'єру в збірній у 2010 році. Спробував тренувати "Ніццу", алебув звільнений після 5 поразок поспіль.

Після Євро Дідьє Дешам ще рік пограв за "Валенсію" й оголосив про завершення кар'єри. Тренував "Ювентус", "Марсель", а з 2012 року – збірну Франції. Виграв з підопічними Кубок світу-2018. Є єдиним французом, який вигравав турнір в якості гравця й тренера.

Півзахисник Юрі Джоркаєфф ще два роки після чемпіонату Європи грав за "Кайзерслаутерн", три – за "Болтон" і рік за "Блекберн". Згодом ще пограв в Америці. Після завершення кар'єри випустив власну музичну платівку. Був і залишається великим патріотом Вірменії, бо жив і виховувався разом із вірменською діаспорою. Мріє очолити збірну цієї країни.

Зінедін Зідан через рік після Євро перебрався з "Ювентуса" в "Реал", де грав до 2006 року. Згодом став тренером команди й тричі виграв із нею Лігу чемпіонів. Тренує "Реал" і зараз.

 

Форвард Тьєррі Анрі до 2007 був найбільшою зіркою лондонського "Арсеналу". Згодом ще три роки захищав кольори "Барселони". Був помічником Венгера в рідному "Арсеналі", Зараз тренує канадський "Монреаль".

Форвард Крістоф Дюгаррі грав за "Бордо" до 2003 року, а потім ще рік намагався проявити себе в "Бірмінгемі". Зараз працює коментатором на французькому телебаченні.

Нападник Сільвен Вільтор після рятівного м'яча у ворота збірної Італії переїхав до північного Лондона, де чотири роки захищав кольори "Арсенала". Потім їздив між Марселем та Ренном. Закінчив кар'єру в Нанті в 2012 році. Захопився кінематографом. У фільмі "Сутенер" зіграв сам себе. За сценарієм агент умовляв Вільтора прийняти пропозицію лондонського "Арсенала".

Автор переможного м'яча Давид Трезеге після Євро перебрався до "Ювентуса", де грав цілих 10 років. Згодом ще кілька сезонів пограв в Аргентині. За збірну припинив виступи в 2008 році. Працює комерційним послом "Ювентуса".

×