Письменник Андрій Любка вважає, що новообраний президент Володимир Зеленський своєю діяльністю доводить потребу в мовному законі.
"Важко однозначно охарактеризувати позицію Володимира Зеленського щодо ухваленого закону. По-перше, не зовсім зрозуміло, чи це саме його точка зору – хоч і оголошена на офіційній сторінці, вона може належати членам його команди. По-друге, новообраний президент не дає чіткої оцінки закону, а лише обіцяє зробити його "ретельний аналіз", пише він на "Радіо Свобода".
Зеленський може виступити проти закону чи окремих його норм. Він може вважати його другорядним
"Не витримує критики й неправдива теза "Закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення із громадськістю. До проекту закону було внесено понад 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді". Довшого публічного обговорення, мабуть, не мав жоден законопроект в історії України, його тому й називали "громадським", бо саме громадськість не лише обговорювала, а й брала участь у його розробці! Щодо правок, то вони були внесені просто для затягування чи навіть блокування процесу розгляду цього законопроекту парламентом", - пише Любка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як діятиме закон про мову
Зеленський говорить, що держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, але не говорить, як саме президент планує стимулювати розвиток української мови і хто буде цим позитивним прикладом.
"Сам Володимир Зеленський і є ідеальним прикладом того, що українська мова в Україні потребує державного захисту. Адже новообраний президент неодноразово заявляв, що йому важко говорити українською через відсутність досвіду, а його дружина розповіла, що Зеленському шукають вчителя української мови. Українці і під час нечисленних інтерв'ю, і під час дебатів на стадіоні були свідками того, що новообраному президенту складно говорити українською, він часто збивається і переходить на російську", - вважає письменник.
Зеленський все життя прожив в Україні, працював тут ведучим і при цьому потребує вчителя. На думку Андрія Любки, це свідчить про проблеми з позицією української мови.
Зранку 25 квітня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та загалом законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної.
"За" проголосували 279 народних депутатів. 38 парламентарів виступили проти, серед них — уся фракція "Опозиційного блоку".
Коментарі