28 лютого Конституційний суд України визнав неправомірним закон "Про основи державної мовної політики", який діяв з 10 серпня 2012 року. Був прийнятий із порушеннями процедури розгляду та ухвалення. Авторами закону були нардепи від Партії регіонів Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко. Тому його ще називали "закон Ківалова-Колесныченка" або "закон КК". Дозволяв запроваджувати другу державну мову в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
"Хоча після Революції гідності цей закон ніхто не захищав, але влада не спромоглася відмінити його. Рішення Конституційного суду - результат суспільного тиску громадськості. Безпосередньо у суді справою віддано опікувався Ігор Сліденко. Без нього почати розглядати цю справу і винести це рішення було б проблематично", - зазначив експерт з мовних питань Тарас Марусик.
23 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування цього закону. Верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ Астрід Турс висловила стурбованість, що це може призвести до масових заворушень. Тоді ж в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати рішення парламенту про скасування цього закону. Пояснив, що спочатку потрібно підготувати і прийняти новий закон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бізнес у Чернівцях перевели на державну мову - за порушення штрафуватимуть
"Конституційний суд скасував один із кремлівських міфів про ущемлення прав російськомовних в Україні. Це нібито давало їм право сідати в танки і стріляти", - додав він. - Далі потрібно пильнувати, кого допускаємо до влади. Щоб не обирати більше таких шулерів. Бо закон Ківалова-Колесніченка був ухвалений саме шулерськими методами. Навіть фізичне протистояння не допомогло. Тепер один негідник переховується від українського законодавства, а інший очолює навчальний заклад і є депутатом від опоблоку", - сказав експерт.
Петро Порошенко після обрання на посаду президента заявив, що скасування мовного закону було помилкою. Проголосив початок роботи над вдосконаленням мовної політики. Законопроект про скасування мовного закону не підписав, але й не ветував. Він був у статусі "готується на підпис". У липні 2014-го 57 нардепів звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати "закон Ківалова-Колесніченка" неконституційним. Розгляд розпочався у листопаді 2016 року.
"Звичайно, закон Ківалова-Колесніченка мав негативний вплив на мовну ситуацію в державі. По-перше, цей закон прийняла Нацрада з питань телебачення, і він дозволив телерадіокомпаніям скористатися цим. Бізнесмени, а точніше, українофоби від телебачення цим скористалися. В один час на деяких радіостанціях зовсім не було українських пісень.
По-друге, закон Ківалова-Колесніченка спричинив хаос у сфері обслуговування, особливо у Києві. Під час розміщення реклами закон Ківалова-Колесніченка дозволяв ігнорувати Конституцію і розміщувати рекламу мовою, згідно з вимогами рекламодавця.
По третє, в освіті - 20-та стаття закону дозволяла обирати мову навчання, доходило до абсурду. В школі №76 на Борщагівці у 5 класі хотіли фактично запровадиити російську мову, як другу обов'язкову – маніпулятивними методами. Тоді батько п'ятикласниці, який хотів, щоб його дитина в 5 класі вивчала як другу мову не російську, а німецьку, звернувся до нас, і ми домоглися перегляду навчальних планів – тільки завдяки активності батька.
Сама назва того закону Ківалова є неконституційною, про "засади" мовної політики, це був психологічний тиск , сигнал суспільству - ви собі говоріть, а ми собі вже все "порішали". Слава Богу, це в минулому. Адже засади мовної політики раз і назавжди визначені в Конституції України".
Конституційний суд виніс рішення щодо закону "Про засади державної мовної політики", авторами якого були колишні "регіонали" Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко. Водночас народний депутат Леонід Ємець повідомив, що мовний закон визнали неконституційним. "Закон про мови Колесніченка-Ківалова визнано неконституційним! Нарешті. Дякую моєму колезі Олегу Бондарчуку, із яким мав честь представляти юридичну частину оскарження цього гидотного породження російського втручання", - зазначив Ємець.
Коментарі