Підбили підсумки 2017 року для української мови

На початку 2017 року у Верховній Раді було зареєстровано комплексний громадський законопроект "Про державну мову" №5670 та ще 2 інших законопроекти. У травні на його основі парламентський комітет напрацював і підтримав узгоджений законопроект 5670д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Він очікує на розгляд парламенту в першому читанні. На його підтримку виступили діячі культури, громадські активісти та організації, - підбив підсумки 2017 року для української мови редактор Порталу мовної політики Максим Кобєлєв .

Понад рік триває розгляд конституційного подання депутатів щодо визнання закону Ківалова-Колесніченка таким, що суперечить Конституції. У 2017 році відбувалися лише закриті засідання Конституційного Суду з цього питання.

Органи місцевого самоврядування почали ухвалювати власні рішення про застосування української мови на території відповідних населених пунктів. Такі ухвали прийняли в Києві, Житомирській області та Черкасах. Ці ухвали діятимуть лише в частині, що не суперечить досі чинному закону Ківалова-Колесніченка. Згідно зі статтею 92 Конституції України, порядок застосування мов визначається виключно законами України. Відтак усе одно реальні зміни в мовній ситуації впираються в ухвалення нового мовного закону.

Київська міська рада затвердила Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві та Порядок розміщення вивісок в Києві. Акти містять чіткі вимоги щодо викладу інформації державної мовою.

У листопаді виповнився рік дії закону про мовні квоти на радіо. Пісенна квота зросла з 30% до 35%, квота на ведення передач українською мовою на радіо зросла з 50% до 55%. Протягом року за порушення закону було накладено 17 штрафів на радіостанції і сукупно стягнуто 1 млн грн. "Загалом, пісенні квоти на радіо та їх реалізацію на практиці можна вважати найбільш вдалим "українізаційним" проектом, здійсненим українською владою з часу перемоги Революції Гідності", - вважає Кобєлєв.

"В жовтні також набув чинності ухвалений у травні популістський закон про мовні квоти на телебаченні. На жаль, закон є цілковитою протилежністю "квотного закону" для радіо і містить настільки багато нічим не виправданих винятків і настільки некоректні формулювання, що офіційні дані Нацради, згідно з якими частка мовлення українською мовою на телебаченні в середньому складає 92% (відповідно до формулювань закону), виглядають просто блюзнірством на тлі подальшого тотального домінування російської мови на українському телебаченні. Ба більше — в грудні голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зареєструвала законопроект "Про аудіовізуальні медіа-сервіси", яким пропонується повністю замінити чинний закон "Про телебачення і радіомовлення", але який містить дослівно ті ж самі недолугі "квотні" норми чинного закону і, по суті, пропонує законсервувати наявну ситуацію", - стверджує редактор.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що чекає на українську мову 2018 року

МВС скасувало можливість складати теоретичні іспити на отримання водійських прав російською мовою. Кабінет Міністрів ухвалив постанову "Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою", яка тепер хоч і регламентує атестацію кандидатів на державну службу щодо володіння українською мовою відповідно до вимог Закону "Про державну службу".

Освіта українською мовою зникла в окупованому Криму. Про це повідомив Верховний комісар Організації Об'єднаних Націй з прав людини. Суд ООН зобов'язав РФ відновити навчання українською мовою на півострові.

На звільненій частині Донецької обл. міста українізовували вивіски.

Протягом року траплялися випадки українофобії на мовному ґрунті. В січні студентка була змушена облишити навчання в "Університеті менеджменту освіти" Національної академії педагогічних наук України через те, що в ньому предмети викладалися російською мовою. АТО, що побував у полоні, відмовили в обслуговуванні українською в Херсонському ЦНАПі.

"Ну, і одна з найскандальніших, але переможних мовних баталій 2017 року: ухвалення та набуття чинності новим законом "Про освіту". Таке враження, що проти законопроекту (а саме проти його мовної статті) Кремль кинув максимум своїх сил. З одного боку — істеричні "борчині за мову", які називали й далі називають закон "новим валуєвським циркуляром", "проектом Кремля" і "знущанням з українців", з іншого — ультиматуми з боку західних сусідів через уявні "утиски національних меншин". Найцікавіше те, що після ухвалення закону в парламенті обидві сторони вимагали від Президента його ветувати, що достатньо промовисто свідчить про спільність мети обидвох невдоволених сторін. Хай там як, але для 90% закладів освіти в Україні (в яких немає груп/класів для національних меншин), в тому числі й для приватних, тепер є чітка вимога закону: "мовою освітнього процесу є державна мова". А в окремих класах/групах для національних меншин протягом перехідного періоду (3 роки) буде запроваджено двомовне навчання (замість одномовного, яке незмінно існувало в Україні для національних меншин ще з часів Миколи Скрипника). Важливо, що, попри численні провокації, в текст закону не потрапили формулювання, які би суперечили Конституції чи міжнародним договорам, і саме завдяки цьому Венеційська комісія визнала новий закон про освіту за правомірний", - пише він.

"Підбиваючи підсумки, можна сказати, що Україна в 2017 році продовжила рух подалі від ганебних колоніальних мовних практик, проте цей рух залишається вкрай повільним. Наступний рік може кардинально змінити ситуацію, в разі ухвалення нового закону про мову. Але тут, як і завжди, все залежить від українських громадян. Від нашої активності, наполегливості. Лише ті, кому небайдуже питання майбутнього української мови, можуть вплинути на парламент та змусити його ухвалити доленосне для України рішення", - підсумував Кобєлєв.

×