Тут після конгресу російської й української інтелігенції знову почали ламати списи навколо мови та російської культури. Давно боровся з лінню, і нарешті набрався духу висловити весь набір банальностей із цього приводу, - написав український художник, родом з Одеси, Олександр Ройтбурд.
1) з російською мовою та російською культурою в Україні майже все добре. Немає жодних загроз, є трошки дурості, але це можна виправити;
2) державна мова в Україні має бути одна і ніякі закони про мови змінювати не треба. Залишити той, що є або той, який був до цього - різниці ніякої;
3) робити вигляд що російська мова - одна з мов нацменшин поряд з гагаузькою, ідиш чи кримськотатарською - це, я вважаю, лицемірство. У російської мови повинен бути спеціальний офіційний статус і він повинен бути прописаний в окремому законі про російську мову в Україні;
4) нічого нового в порівнянні з тими правами, якими російська мова користується зараз, у цей закон додавати не треба. Закон повинен просто зафіксувати дійсність;
5) єдине що потрібно додати - можливість отримання російською мовою освіти в недержавних вузах, а також право територіальної громади містити не тільки російські театри, а й російські кінотеатри (у визначеному законом кількісному співвідношенні до українських), конкретика - предмет обговорення;
6) ввести мовне розмежування на радіо і телебаченні. Телеканали і радіостанції максимально українізувати (щоб диктори вимагали від мене переходити на українську або обов'язково дублювали). Поряд із цим повністю переорієнтувати, наприклад, один держканал і одну держрадіостанцію на російську мову і заповнити це в основному виробленим в Україні російськомовним контентом. Будь яка ретрансляція меседжів із Росії повинна бути дуже ретельно аргументована і мотивована. Такого роду меседжі можуть бути виключно дружніми. Будь-яка можливість ретрансляції путінської імперської пропаганди повинна бути повністю виключена;
7) витримувати той же режим на обласному та місцевому рівнях;
8) мінімізувати заповнення українського медіапростору масовою російською продукцією - попсою, серіалами і т. п;
9) розробити спеціальну програму державної підтримки російськомовної культури України і регульованого культурного обміну з Росією для задоволення культурних запитів російськомовної України.
І окремо про російську еміграцію: якщо Росія найближчим часом нас не окупує, й оновлена Україна відбудеться як держава, сюди обов'язково кинеться потік емігрантів з Росії, яка наглухо закривається. Йдеться насамперед про інтелектуалів і творчий клас.
У принципі приплив мізків для України - це благо. Їм потрібно давати притулок і можливість вільної реалізації. Але це ні в якому разі не повинно призвести до зародження тут нового "російського світу" і перетворення України в лабораторію з розробки другого видання непотопної ідеї "збирання слов'янських земель".
Вихідцям з Росії треба буде допомагати позбуватися імперської картинки світу, яку самі вони не завжди в змозі у себе діагностувати. Можна розглянути варіант обов'язкового іспиту з української мови, літератури й історії для отримання не тільки громадянства, а й постійного дозволу на проживання. Можливо, варто передбачити якісь не регулятивні заходи. Наприклад, можна згадати досвід російської еміграції в масаріківській Чехословаччині.
У кожному разі, російська еміграція повинна не послабити, а посилити Україну.
Все це стільки разів мусолили, що знову повертатися до цих питань навіть ніяково.
3 
1
Коментарі
3