




Щоб проводити благодійні майстер-класи не потрібні великі бюджети але треба приміщення. Матеріалами допоможуть меценати та громадські організації. Про це Gazeta.ua розповідають Наталя Панкова та Наталя Конотопова з Луганської області. Вони у 2014 році, разом з іншими переселенцями заснували у Гадячі "Громадський ініціативний "Альянс". Зараз організація допомагає переселенцям та малозабезпеченим родинам.
"Приїхали на нове місце через конфлікт на Донбасі. Брали з собою тільки саме необхідне. Бракувало коштів на одяг, взуття, харчування. Почали думати, як допомогти собі та іншим, - розповідає Наталя Панкова, - Чотири роки "Спілка Самаритян" роздавала продуктові набори, побутову хімію для дорослих і дітей та інші речі. Зараз доводиться шукати допомогу від інших міжнародних організацій та небайдужих людей".
Почали проводити майстер-класи для родин переселенців, які проживали у гуртожитку для тимчасового перебування переселенців у колишньому готелі "Жовтень". Дітям більше подобалось оригамі, аплікації, бісер, там, де не треба шити. Дорослих більше цікавить валяння, декупаж.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психолог з Донецька розповіла, як організувати практику у Києві
Кошти на матеріали шукали самостійно. Канцелярію, інструменти та стіл для занять придбала громадська організація "КримСОС".

"Завжди потрібний папір, фетр, стрічки, ґудзики, фарби та інші матеріали для творчості. Не завадив би ще один фен та стіл, - зазначає Наталя Конотопова, - Усе купуємо за власний кошт. На одне заняття можемо витратити і 50 гривень, якщо це кольоровий папір. Коли робили ключниці з міцного фетру, витратили близько 300 гривень. Просимо батьків гроші на матеріали, або принести щось інше для творчості".
Майстер-класи проходять один раз на тиждень. Відвідують діти від 5 років та їх батьки. Запрошують до 15 людей. На більшу аудиторію може не вистачити місця. Про заходи пишуть в групі у Viber та у Facebook "Центр допомоги переселенцям Гадяча "Милосердя".

"Видно по поведінці дітей, коли є чи відсутні проблеми. Наприклад, коли викрикують, коли першим усе потрібно, прислухаються до батьків, або навпаки. Чи коли є гіперопіка і батьки самі щось намагаються робити, а дитина хоче себе проявити й намалювати щось по-іншому, – зазначає Наталя Конотопова, - Батьки не хочуть говорити про проблеми. На такі заходи приходять за позитивом".
У ініціативи є проблема з місцем проведення майстер-класів. Зараз доводиться орендуювати кімнату за власний кошт.
Місцева адміністрація виділила приміщення без світла та води для розподілу гуманітарної допомоги. Там дуже волого й темно. Речі з часом мають неприємний запах,- розповідає Наталя Панкова, - Знайшли спонсорів для ремонту, але потрібні гарантії що приміщення буде наше ще хоча б п'ять років. Міська влада таких гарантій не дає.
"Іноді опускаються руки через таке ставлення до нас. Спілкувалась зі схожими організаціями в інших містах. Там зовсім інше відношення влади до такої діяльності. У них є приміщення, куди люди можуть прийти просто поспілкуватись, - зазначає Наталя Конотопова, - На початку діяльності нам виділяли невелику кімнату в готелі "Жовтень". Але зараз відмовляють".

Організація також влаштовує для дітей переселенців святкування Нового року і Різдва, 8 березня, Дня захисту дітей та інших свят.
"Хотіли б проводити заняття для скандинавської ходьби для більш дорослої аудиторії, але не маємо інвентарю, - ділиться Наталя Панкова, - Хотіли б проводити щось для людей похилого віку. Найближчим часом почнемо проводити заняття з арт-терапії".
51-річна Наталя Панкова приїхала до Гадяча з Луганської області заради безкоштовного житла в гуртожитку. Раніше була директором у школі. Зараз працює диспетчером на заводі. Має двох дітей. Її колега, 41-річна Наталя Конотопова також переїхала з Луганської області. Продає канцтовари для творчості. У майбутньому планує проводити заняття з арт-терапії. Зараз проходить спеціалізоване навчання, за яке сплачує громадська організація.
Коментарі