Клонування і роботи: через 10 років людство зіткнеться з великими проблемами

Під час президентських виборів в Україні 2019 року Росія спробує вплинути на їхній результат через кібератаки.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів професор факультету інформатики Мангеттенського коледжу Ігор Айзенберг.

За останнє десятиліття відбувся технологічний прорив. Що з'явиться у найближчі 20 років?

- Той же "Скайп", за допомогою якого ми зараз розмовляємо, почав працювати лише 14 років тому, а зараз це звична річ. 2004-го він був дивом навіть без відео. Воно з'явилося через рік. Можна було безкоштовно спілкуватися з відмінним звуком і дзвонити з одного континенту на інший. Більше не треба було платити великі гроші телефонним компаніям за дзвінок.

 

Найбільше змін, які торкнуться майже усіх, буде в автомобільному транспорті. Через років 25-30 у розвинених країнах машинами керуватимуть роботи. Так, як літаками зараз керують комп'ютери, а пілоти лише слідкують за їхньою роботою. Кількість аварій значно зменшилась, бо люди роблять помилки. А комп'ютери - ні, якщо правильно запрограмовані. Те саме буде з автомобілями. Роботи не перевищуватимуть швидкість і порушуватимуть правила.

Зникнуть автівки на бензині. Вони будуть переважно електричними. В американському штаті Каліфорнія, який найзаселенішим і має найбільший внесок у ВВП США, із 2040-го заборонений продаж бензинових автомобілів.

Люди ще скептично ставляться до ідеї впустити роботів у своє життя. Думають, ті здатні їм нашкодити.

- Робот працює так, як його навчить людина. Спеціально він не нанесе шкоду. Сам по собі не може мутувати. Таке можливо лише у фантастичних фільмах.

Винахідники атомної енергії не думали, що люди зроблять атомну бомбу. Науковці сподівалися, що їхні дослідження дадуть людям дешевшу енергію. Хоча не можна сказати, що створення атомної бомби - це теж погано. Можливо, завдяки цьому не було нової світової війни. Так, наприклад, вважав академік Сахаров, основний розробник радянського атомного проекту. Мовляв, можливість знищити однеодного примушувала політиків уникати конфлікту, який би переріс у світову війну.

Чи будуть роботи, які самі вирішуватимуть, що їм робити?

- Якщо людина створить таких, то будуть. Компанія Cambridge Analytica, заснована Робертом Мерсером, за допомогою алгоритмів машинного навчання вивчала, на які групи виборців через соціальні мережі треба активно впливати, щоб схилити до певного голосування. Ці дані використовувались у Великій Британії тими, хто агітував голосувати за Брексіт, а у США – передвиборчим штабом Трампа. У них це вийшло. Але це було неетичне застосування науки, бо так впливати на свідомість людей не можна. І поки що невідомо, що з цим робити, такий метод впливу формально не заборонений. Людству доведеться регулювати і приймати закони проти порушення етичних норм у використанні досягнень науки. Зокрема, щоб досягнення у галузі штучного інтелекту не можна було використовувати для зла.

Той же американський винахідник і бізнесмен Ілон Маск виступає проти штучного інтелекту.

- Він говорить те ж: неприпустиме використання штучного інтелекту всупереч етиці і для маніпулювання свідомістю людей. Але водночас вкладає гроші у розроблення математично-комп'ютерної моделі мозку. У нього є величезний проект Neuralink, присвячений побудові зв'язку між мозком людини та штучним інтелектом. А це навіть більше, ніж штучний інтелект. Таку модель можна використовувати на користь людству. Наприклад, спеціальний процесор можна імплантувати в мозок паралізованій людині після інсульту, або яка страждає від хвороби Паркінсона. Це надасть їй можливість повноцінніше жити. Ніхто ж не скаже, що це погано.

Розумієте, скажімо, Росія може застосовувати комп'ютери для хакерських атак, та це ж не означає, що маємо викинути на смітник всі комп'ютери. Треба потурбуватися, щоб попереджувати подібні речі – щоб не було використання досягнень науки для зла.

У фантастичних фільмах машини і штучний інтелект повстають проти людей. Це можливо у реальності?

- Не думаю, що в майбутньому ми з вами це побачимо. Це вимагає створення абсолютно ідентичного людському мозку у його комп'ютерній моделі. Тобто робот повинен мати такий же мозок, як людина. З тим же обсягом знань, з такими ж можливостями аналізувати або навіть більшими. Зараз такої математичної моделі не існує і ще далеко до її створення.

Коли це можливо?

- Попередній американський уряд створив програму "Мозок", на яку виділили велике фінансування. Це дослідження дало би можливість протягом 20 років створити математичну модель мозку. Але я не впевнений, що цю програму продовжать чинною американською адміністрацією, яка не дуже любить науку та намагається скоротити її фінансування.

Людський мозок має стільки нейронів, що вивчити дію кожного з них – вимагає дуже багато часу. Мозок кожної людини складається з майже 10 мільярдів нейронів, об'єднаних за допомогою майже 60 трильйонів з'єднань у дуже потужну мережу. І потрібно дуже багато часу на те, щоб її відтворити. Чи доречно це робити – людство має вирішувати на рівні урядів. І відразу врегулювати, щоб такі розробки не потрапили до зловмисників.

На що здатний штучний інтелект, робот Софія?

- Ще 2010-го, наприклад, я відвідував міжнародну наукову конференцію у польському Закопане, де одна фірма представляла роботів, які могли говорити кількома мовами, потиснути руку, підтримувати бесіду, щось перенести з місця на місце. 10 роботів цілком пристойно грали у футбол. Але це була все-таки лише розвага. Треба розрізняти показові виступи для широкого загалу і реальність. Інтелект сучасних роботів все одно обмежений. Хоча в шахи комп'ютер грає краще за людину. Колись Гаррі Каспаров кілька разів програвав шаховий поєдинок комп'ютерній програмі. А чому? Бо вона глибше аналізувала ситуацію на дошці і прогнозувала значно далі, ніж людина. Але попри все, цей спосіб її аналізу лишається обмеженим специфічною задачею. Для інших процесів знадобляться інші логічні моделі, і над їхнім створенням теж треба буде довго працювати.

 

Якщо роботи увійдуть в наше життя, чим тоді займатимуться люди?

- Будь-яка автоматизація позначається на діяльності людини. В металургійній галузі вона призвела до того, що більшість металургів у розвинених країнах втратили роботу. Замість людей почали працювати роботи. Щоб цьому запобігти, перекваліфікації не достатньо. Треба відразу орієнтувати молодь на те, які професії матимуть попит. У розвинутих країнах переважно розроблятимуть технологічні пристрої, а не займатимуться ручною працею. Це вже реальність і велика соціальна проблема. У США лише 40 відсотків населення має освіту вище шкільної. Тобто 60 відсотків американців можуть на сьогодні займатися лише некваліфікованою роботою. А такої лишається все менше. Тому цю проблему треба вирішувати вже сьогодні, але навіть США цього не роблять.

Коли я жив протягом довгого часу на кордоні поміж штатами Канзас і Арізона, то мандруючи півднем Америки, бачив багато маленьких містечок, у яких не дуже зрозуміло, як і чим люди живуть. Більшість населення там освіти не має, виробництва там, як правило, немає теж. Фактично люди обслуговують одне одного. Хтось працює в автосервісі, хтось у кафе – отак і живуть.

Тому проблему автоматизації треба було вирішувати ще вчора, бо вже завтра це буде мегапроблемою для людства.

Окрім роботів люди бояться клонування. Воно, на думку вчених, за років 10 може вийти із лабораторій.

- Це така ж етична проблема, як і програмування роботів. Якщо вдасться створити штучне серце, нирку чи печінку, то людина, приречена на загибель, зможе жити. Ніхто ж не скаже, що це погано. А от клонування людей вже виходить за межі етичних норм. Тому це теж треба регулювати. Звичайно, кордон між тим, що етично, а що ні – дуже тонкий, тому через 10-20 років людство зіткнеться із масштабними проблемами.

Що люди дізнаються про космос у найближчі роки? Чи зможуть долетіти на Марс і колонізувати планету?

- Принципово нового нічого не дізнаємось. Але те, що люди будуть літати на Марс, – це реально. Проблема тільки в тому, скільки часу люди зможуть перебувати у космосі. Після нещодавнього запуску ракети Ілоном Маском, з'явилася, власне, ракета-носій. До Марсу треба летіти рік і стільки ж часу - щоб повернутись назад. А це два роки перебування у космосі. Але від польоту людини на Марс і від її короткочасного перебування там нічого нового про Марс не дізнаємось. Правда, це буде дуже великим досягненням, наголошенням нових можливостей людини. Це так само, як колись людина потрапила на Місяць. Ми нічого нового не дізналася про нього. Хоча, безперечно, це було великим досягненням, бо підтвердило високий рівень розвитку науки, техніки та відкрило нові можливості людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ілон Маск відправив у космос п'ятдесяту ракету Falcon 9

Космос і далі вивчатимуть переважно за допомогою автоматичних станцій.

З технологічним проривом у світі почастішали кібератаки. Чим це небезпечно?

- Хакерськими атаками можна вивести із ладу електростанції, вивести з ладу системи керування літаками і навіть впливати на американські президентські вибори. І тут питання – що чекає Україну 2019-го, коли будуть президентські вибори. Не маю сумнівів, що Росія спокійно може втрутитися в український виборчий процес. Тому Україні слід вибудовувати захист комп'ютерних систем від кібератак вже зараз, що, на щастя, і робиться, причому разом із США.

×