29 вересня 1950-го у Сполучених Штатах Америки випробували перший телефонний автовідповідач.
"Привіт! Це резиденція Джона Сміта. Я зараз не вдома, але ви можете залишити повідомлення, яке запишуть автоматично. Приготуйтеся. Будь ласка, говоріть" - за таким принципом працював цей автовідповідач.
Щоб записати свій голос, потрібно було набрати спеціальний цифровий код. Тільки після цього починався запис. Щоб послухати відповіді, також потрібно було набрати другий секретний код. Крім того, розробили спеціальну систему повного блокування пристрою на випадок, якщо тричі поспіль вводили неправильний код. Одним кодом користувалися лише протягом оплаченого строку оренди.
Автовідповідач винайшли у Швейцарії. В Америку його завозили. Обслуговування коштувало $38. У післявоєнний час це були немалі кошти, тому не кожний американець міг дозволити собі собі такий пристрій. Відтак автовідповідачі були лише у будинках бізнесменів. Вперше апарати з'явилися у великих промислових компаніях на умовах оренди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Морзе запатентував телеграф
Масові автовідповідачі з'явилися за 20 років. 1971-го випустили Phone-Mate Model 400. Стрічка пристрою вміщала 20 повідомлень. Також була присутня функція приватного прослуховування повідомлень. Вага апарату - 4,5 кг.
1877-го Томас Едісон винайшов фонограф. Звук записували на носії в формі доріжки, глибина якої була пропорційна гучності звуку. Звукову доріжку фонографа розміщували на циліндричній спіралі на змінному обертовому барабані. При відтворенні голка, що рухалась канавкою, передавала коливання на пружну мембрану, яка випромінює звук. На свій винахід Едісон отримав патент 19 лютого 1878-го.
3 
1
Коментарі