Американські нейробіологи отримали мишей, які можуть "нюхати" світло. Робота має величезне значення для подальшого вивчення запаху і складних систем сприйняття, які не піддаються дослідженню традиційними методами.
"Здається, що для вивчення запахів має сенс використовувати самі запахи. Однак запахи настільки складні хімічно, що виділити нейронні ланцюги, які відповідають за них, вкрай важко, - сказав Венкатеш Мурті, гарвардський професор молекулярної і клітинної біології.
До того ж запахи надзвичайно різноманітні і часто дуже тонкі.
Мурті і його колеги з Гарвардського університету та лабораторії Колд-Спрінг-Харбора вирішили вдатися до оптогенетики. Ця технологія, яка перебуває поки в зародковому стані, припускає інтеграцію білка, що реагує на світло, в системи, які зазвичай відповідають за сприйняття інших вхідних сигналів.
У цьому випадку білки ченнелродопсини (channelrhodopsin) представили нюховій системі, тобто центри обробки нюхової інформації у тварини стали активувати не запахом, а світлом.
Ніс таким чином почав діяти як сітківка.
Провівши серію експериментів зі стимуляції конкретних сенсорних нейронів в носі, вчені змогли охарактеризувати моделі активації в нюховій луковиці (області мозку, яка отримує інформацію безпосередньо з носа).
Виявилося, що просторова організація нюхової інформації в мозку не повною мірою може пояснити здатність відчувати запахи. Додаткове світло проливає часова організація нюхової інформації. Отже, в тому, як сприймаються запахи, велику роль грає кількість часу, що витрачається на "занюхування".
За матеріалами Компьюлента, Gazeta.ua
Коментарі