Головний мозок у самців і самок ссавців по-різному реагує на зміну умов навколишнього середовища, зокрема, на голодування. Це встановили учені з Медичного центру університету Піттсбурга (University of Pittsburgh Medical Center).

Як завжди, дослідження провели на мишах, точніше - на нейронах мозку чоловічих і жіночих особин.

Раніше вчені концентрували свою увагу на тканинах, багатих поживними речовинами, - це мускулатура, печінка, відкладення жиру. Під час досліджень з"ясувалося, що самці прагнуть зберегти в організмі білки, тоді як самки основну ставку роблять на жири.

Проте такому органу, як мозок, для успішної роботи необхідний весь спектр поживних речовин. Для того, щоб з"ясувати, що ж відбувається з ним, Роберт Кларк (Robert Clark) і його колеги відтворили в лабораторних умовах 72-годинне голодування організму.

У результаті в статті, опублікованій в Journal of Biological Chemistry, автори прийшли до висновку - жіночий мозок краще справляється з наслідками голодування організму, ніж чоловічий.

Вже після 24 годин моделювання стало ясно, що чоловічі нейрони зазнають великих труднощів: наприклад, такий важливий показник, як клітинне дихання, впав на 70% (проти 50% у жіночих нейронів).

Навіть на вигляд було помітно, що клітини чоловічих особин проявляють більше ознак аутофагії (процесу самопоглинання, під час якого відбувається руйнування життєво важливих компонентів для використання їх як джерело енергії).

Внаслідок браку поживних речовин чоловічі нейрони "з"їдають" себе зсередини і досягають успіху в цьому процесі значно більше, ніж клітини мозку жіночих особин. Останні, навпаки, прагнуть запастися жирними кислотами і тригліцеридами, виживаючи, таким чином, довше.

Дана робота - частина масштабного міжнародного дослідження, що вивчає вплив голоду на організм людини і інших тварин.

Що ж до впливу голодування на тривалість життя людини, то тут біологи не змогли прийти до єдиної думки: існують аргументи як за, так і проти позитивного впливу обмежень в кількості споживаної їжі, повідомляє Membrana

×