27 лютого 1879 року вчені вперше отримали штучний підсолоджувач сахарин. Вікриття випадково зробив німецький дослідник Константин Фальберг під час вивчення властивостей вугільної смоли. Виробництво цієї речовини спричинило десятиліття наукових суперечок і маніпуляцій у всьому світі.
Після одного з досліджень учений забув помити руки, за вечерею помітив, що всі харчі, до яких торкався, стали солодшими. Як зясувалося, джерелом солодкого смаку був ортосульфобензимід, учений дав йому простішу назву - сахарин. Через 5 років після відкриття запатентував спосіб виділення сахарину - і розпочалося промислове виробництво в Німеччині, згодом у США.
Сахарин майже у 300 разів солодший за цукор, тому швидко здобув популярність у світі. Винаходу приписували чудодійні властивості, а медики призначали його пацієнтам як лікувальний препарат. Сахариновий бум підірвав цукровий ринок. Аби відновити свої позиції, власники заводів профінансували дослідження, які мали підтвердити шкідливий вплив сахарину на здоров'я людини, і відповідно, заборонити його виробництво і продаж. Проте у США 1907 року сам Теодор Рузвельт створив і очолив комісію з оцінки впливу сахарину на здоров'я. Та визнала припустимим застосування сахарину як добавки.
1926 року Польща обклала цукор гігантськими акцизами, а його дешевий замінник сахарин голосила поза законом. Тому штучний підсолоджувач тоді став одним з найпопулярніших продуктів серед контрабандистів.
У 1950-х разом із модою на схуднення сахарин набув нової популярності. З'явилися перші дієти, виникла потреба в низькокалорійних продуктах і харчових добавках. Тоді сахарин потрапив до складу багатьох дієтичних страв, його почали продавати не лише в аптеках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Супрун розповіла, чи корисний коричневий цукор
Проте в 70-ті розпочалася кампанія проти підсолоджувача. Американське Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів визнало його канцерогенною речовиною. Тоді досліджували вплив підсолоджувачів на лабораторних щурах. Результати показали, що ці засоби збільшують ризик захворіти на рак сечового міхура. Проте понад мільйон американців підписали листи-протести - і продукт не заборонили.
Зараз сахарин використовують у виробництві продукції для хворих на діабет, а також у харчовій промисловості для підсолоджування деяких десертів і напоїв. Після вживання сахарину у роті залишається гіркий присмак. З цієї причини його ніколи не додають в продукти в чистому вигляді, тільки разом з іншими речовинами - глюкозою або цикламатом натрію. Енергетична цінність сахарину дорівнює нулю.
Надмірне вживання цукру може призвести до проблем зі здоров'ям. Дієтологи розповіли, чим краще замінювати цей продукт, аби не нашкодити собі.
Коментарі