Є дуже багато прихильників лялькових мейків і хайтерів реалістичності. Для них це жахливо: навіщо з ляльки робити людину? - вважають вони. Мені навпаки подобається оживити ляльку додаючи їй природних особливостей, навіть дефектів шкіри, які в житті людина завжди намагається замастити на собі косметикою, - розповідає художниця Ольга Каменецька, яка 6 років розписує обличчя ляльок.
Ми всі хочемо вирівняти собі тон шкіри, покрити його тональним кремом, намалювати собі ідеальні вилиці. То суті ми перетворюємося на ляльок. У мене протилежна тенденція. Я нічого проти макіяжу не маю, сама щодня його наношу. Але мені в якусь мить захотілося побачити природну красу. Це не означає, що треба перестати доглядати за собою. Але здорова шкіра і нафарбована – це різні речі. Можна намалювати собі на обличчі все що завгодно, але зіпсовані зуби псуватимуть весь вигляд.
Я помітила, що коли почала малювати своїм лялькам синці під очима, капіляри, куперос, це зустріло дуже хороший прийом у покупців і колекціонерів. Вони хочуть це бачити. Вони хочуть таку живу ляльку, їм це подобається.
Людина дивиться на себе в дзеркало: у мене вени під очима, я їх замастити не можу. А потім бачить ці вени у ляльки і думає: так я, виявляється, таки красива! Завдяки таким реалістичним лялькам людина вчиться приймати себе такою, яка вона є
Людина дивиться на себе в дзеркало: у мене вени під очима, я їх замастити не можу. А потім бачить ці вени у ляльки і думає: так я, виявляється, таки красива! Завдяки таким реалістичним лялькам людина вчиться приймати себе такою, яка вона є.
Колекціонери – люди дорослі. Авторськими ляльками діти зазвичай не граються. Бо як би добре не був закріплений авторський мейк-ап у ляльки, він все-одно більш крихкий, ніж заводська фарба. При бажанні можна подряпати.
Одна замовниця купила в мене ляльку – портретний мейк на Дейнеріс, героїню із "Гри престолів". До неї прийшов в гості друг із дитиною. Дитина, як вона потім написала мені, "обкусала обличчя ляльки".
Мої замовники – зрілі люди, які самі заробляють – від 25 до 50. Дехто впізнає в ляльках своїх дітей. Одна замовниця попросила продати їй ляльку, бо та дуже схожа на її доньку, яка живе зараз далеко від матері.
Інша людина купує, бо їй подобається естетика цієї ляльки. Третя – бо колекціонує роботи різних авторів. Часто люди знаходять в моїх ляльках подібність з собою. Хоча я просто беру якийсь образ з голови і не намагаюся ні в кого попасти. Іноді бачу їх, часто надихають люди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Навчилася бачити на мікроскопічному рівні" - Ольга Каменецька розписує ляльок
Люблю нетипову красу, коли дивишся на людину: заворожує чимось, а чим, не розумієш. Там можуть бути очі на викоті чи мішки під очима, але приваблює чимось незбагненним. Мене такі обличчя дуже надихають.
Не думала, що стільки людей захочуть побачити себе в ляльці. Я, наприклад, не хочу. Але дуже багато замовників просять зробити для них портретну ляльку. Позаторік я особливо багато таких робила. Зараз беру такі замовлення дуже рідко, і тільки якщо бачу що особливості обличчя людини такі, що можу підібрати під нього ляльку.
Художниця каже, що розпис портретної ляльки - доволі нервозатратна процедура.
Поки роблю, показую її всім, всі кажуть – схожа. Привожу замовнику, а він: "Я себе не впізнаю. Додайте там, приберіть там". Людина не розуміє, що додати вже не можна, можна хіба повністю стерти зображення і намалювати наново. Зараз якщо і малюю портрети, то намагаюся зобразити знаменитостей. Намалювала, виставила в магазин. Хтось захотів і купив собі.
На виставці "Модна лялька" мені сказали, що мої ляльки дуже на мене схожі. Довго не могла зрозуміти, в чому. А потім збагнула. На моєму майстер класі дівчата, які хоч малювали ще дуже невміло, однак все-одно було видно що намалювали на ляльці свої копії. Це чи вигин брови, чи погляд.
Інтерв'ю з Ольгою Каменецькою читайте у свіжому номері журналу Країна.
3 
1
Коментарі