Учені Новосибірського Інституту ядерної фізики, що брали участь у створенні найпотужнішого в світі прискорювача елементарних частинок, - Великого адронного коллайдера (ВАК) у Швейцарії, почали розробку нового виду коллайдера.
Про це повідомив на зустрічі з журналістами член вченої ради Європейського центру ядерних досліджень (ЦЕРН), член-кореспондент РАН Олександр Бондарь.
За його словами, ВАК, запущений цього місяця в Швейцарії, вичерпає свої можливості тільки через 15-20 років. Приблизно стільки ж часу знадобиться і на створення прискорювача елементарних частинок наступного покоління, лінійного коллайдера.
"Тому вже зараз треба думати про наступний крок у фізиці фундаментальних досліджень, про те, що могло б бути наступним проектом, сумірним за своїми завданнями і потенційними можливостями", - пояснив Бондар. Він відзначив, що наукові проблеми створення нового коллайдера також обговорюють фізики-ядерники й інших країн.
У Інституті ядерної фізики Сибірського відділення РАН раніше були створені два відносно невеликі прискорювачі елементарних частинок. Там же протягом 10 років створювали і виготовляли окремі елементи і системи для ВАК у Швейцарії. Інститут ядерної фізики, зокрема, розробив і поставив для проекту в Женеві систему електронного охолоджування коллайдера, більше 600 великих дипольних, квадрупольних і шестиметрових магнітів загальною вагою близько 4 тис тонн.
Зараз ВАК знаходиться у стадії пробних випробувань, і на цьому етапі виникнення технічних збоїв - нормальне явище, вважають експерти ЦЕРН.
"ВАК - унікальна складна конструкція, тому виникнення технічних неполадок на окремих агрегатах цілком природне", - заявив офіційний представник ЦЕРН Джеймс Джиліс, повідомляє ИТАР-ТАСС.



















Коментарі