




У Гребінці на території Локомотивного депо на п'єдесталі у 1985 році стилізовано встановили паровоз серії ФД 20 №2560. Саме цей експонат, знаменитий тим, що в 1939 році він з Гребінки був відправлений на Міжнародну виставку в Париж (Франція). Там він завоював перше місце.
Зараз провели підготовчі роботи: проклали рейки, котрі з'єднали п'єдестал із залізничною колією. Днями паровоз своїм ходом хочуть переправити у Харків в музей історії розвитку залізниці.
Саме на цьому паровозі безіменний машиніст вперше в історії паровозобудування здійснив таран. Подія трапилася у Донецьку під час війни. На вузлову станцію обласного центру прорвався німецький бронепоїзд. Паровоз ФД 20 якраз стояв під парами. Машиніст розігнав паровоз до найбільшої швидкості і таранив ворожий бронепоїзд, скинувши його із колії.
Паровоз даної серії є локомотивом з незалежною паросиловою установкою, що складається з котла і поршневої парової машини.
Його створили із метою прискорити процеси індустріалізації країни.
У той час бурхливий ріст промисловості поставив перед залізничниками завдання підвищити провізну здатність залізниць.
Для цього в 1930 році був розроблений ескізний проект нового вантажного паровоза. У нім втілили три основні задуми: максимальне використання існуючої залізничної мережі без корінної реконструкції, застосування гвинтового зчеплення, підвищення швидкості і ваги товарних потягів.
Виконати першу вимогу можна було, лише обмеживши навантаження від осі паровоза на рейки. Оскільки у той час на основних магістралях були укладені рейки із вагою погонного метра 38,4 кг, що допускали навантаження від колісної пари 20 тонн. То ж цю цифру конструктори і взяли за основу.
Другу умову виконали за рахунок рівності розрахункової сили тяги паровоза допустимому зусиллю гвинтового зчеплення, яке також не повинне було перевищувати 20 тонн.
Нарешті, щоб утілити в життя третій задум, створили дуже потужну парову машину, великий котел і топку, що дозволяли використати дешеве вугілля середньої і низької калорійності.
Конструкторський колектив, зробивши ретельні розрахунки вузлів і деталей, скрупульозний аналіз російського і світового паровозобудування, вже через 100 робочих днів - термін небачений в практиці локомотивобудування - передав робочі креслення Ворошиловградському паровозобудівному заводу імені Жовтневої революції.
Зовнішньо та за конструкторськими втіленнями паровоз багато у чому був схожий на паровози Латинської Америки.
Перший паровоз покинув цехи заводу у листопаді 1931 року.
Він на прохання працівників заводу отримав серію ФД20 на честь Фелікса Едмундовича Дзержинского.
Коментарі
16