Чому сьогодні потрібно допомагати іншим: прикмети дня

20 квітня вшановують чудотворну Кіпрську ікону Божої Матері.

За переказами, ікона з'явилася в 392 році на острові Кіпр - на місці поховання праведного Лазаря, друга Ісуса Христа. Тоді там заснували монастир Ставруні, де ікона спочатку і зберігалася. Пізніше, у IX столітті, для неї вирішили звести новий храм. Однак, за переказами, закладений фундамент якимось чином опинився в іншому місці. Тоді це сприйняли за небесне знамення і на цьому місці побудували церкву Панагія Ангелоктиста - "Богородиці, зведеної ангелами". Деякий час Кіпрська ікона перебувала над входом до храму.

20 квітня цього року починається другий тиждень після Великодня - час, відомий як Провідний тиждень, Проводи (інші назви - Поминальний, Фомин тиждень, Радониця. У цей час поминають покійних - віряни відвідують храми, моляться за упокій душ рідних, приходять на кладовища, щоб вшанувати їх пам'ять померлих.

У день пам'яті Кіпрської ікони Богородиці звертаються з молитвами до Божої Матері - просять допомоги при важких і невиліковних хворобах, зцілення від паралічу, а також захисту від епідемій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вознесіння Господнє: що не можна просити у молитвах до Бога в цей день

Кожен день Поминальної седмиці має своє значення і наповнений особливими традиціями. Вважається, що в ці дні душі померлих "приходять" у рідні домівки, щоб розділити великодню радість із живими. Понеділок Поминальної седмиці в народі називають Проводами.

Цей день, як і інші протягом тижня, потрібно починати з молитви за покійних. Якщо немає можливості піти до церкви, можна помолитися вдома і запалити свічку, однак хоча б раз на тиждень віряни намагаються подати поминальні записки. Коротка молитва, яку читають у ці дні: "Упокой, Господи, душу покійного раба Твого (ім'я), прости йому гріхи добровільні й мимовільні, даруй йому Царство Небесне і сотвори йому вічну пам'ять".

Головне правило періоду - не втрачати великодню радість і продовжувати вітати один одного словами "Христос воскрес!". Наші предки особливо цінували сімейне спілкування: відвідували рідних, допомагали близьким, запрошували гостей. Для покійних і зараз прийнято накривати поминальні трапези з пасками та крашанками, а потім символічно "проводити" їх назад.

Також важливою частиною цього тижня вважаються добрі справи. Допомога нужденним - продуктами, речами, посильною підтримкою - сприймається як прояв милосердя і пам'яті про тих, хто пішов. Такі вчинки не тільки допомагають іншим, але й наповнюють саму людину теплом і відчуттям, що поруч є доброта і участь.

Що не можна робити

Головне правило цього часу - повага до тих, кого вже немає. Не слід говорити про покійних погано або згадувати старі образи: якими б розбіжностями не були за життя, після смерті людину згадують тільки з добром.

Також у ці дні засуджуються сварки, грубість і роздратування. Вважається неприпустимим підвищувати голос, лихословити, ображати дітей і літніх людей, а також відмовляти в допомозі. Милостиня може бути різною - не тільки гроші, але й їжа, речі або просто добре слово.

Не можна згадувати покійних міцним алкоголем або приносити його на кладовище.

Не прийнято влаштовувати гучні свята, весілля або відзначати іменини.

Не можна відмовляти в милостині - це погана прикмета, яка може обернутися нуждою.

Заборонено сваритися і конфліктувати - вважалося, що це засмучує душі предків.

До полудня не займаються важкою роботою - цей час присвячують підготовці поминального столу та молитві. Також у давнину уникали риболовлі.

Прикмети

Зацвіла мати-й-мачуха - скоро настане стійке тепло;

ясна ніч - можливі заморозки;

багато шишок на ялинах - буде хороший урожай пшениці;

сніг на Поминальному тижні - може повторитися і в травні;

гроза - до хорошого врожаю пшениці.

×