Два найбільші винаходи, які дозволили медицині перемогти інфекційні хвороби - це санітарно-гігієнічні норми і антибактеріальні препарати. Але якщо санітарія цілком надійно виконує покладені на неї завдання, то з антибіотиками все зовсім не так просто. Коли ж є сенс приймати ці препарати, і з якими проблемами можна зіткнутися в процесі лікування?
Правильна назва ліків, про які ведеться мова, - антибактеріальні хіміопрепарати. Антибіотики серед них складають тільки одну з підгруп, але ця назва краще за інші прижилася в народі, тому вживати будемо саме її.
Антибіотики вбивають бактерії, або блокують їхнє розмноження. На цьому їхні "обов"язки" в процесі лікування закінчуються. Багато любителів самолікування помилково приймають їх при будь-яких запаленнях, проте при вірусній інфекції вони абсолютно безсилі.
Хоча антибіотики і "налаштовані" насамперед на знищення бактерій, вони токсичні і для нас з вами. Причому отруюють вони практично весь організм. Насамперед удар приймає, безумовно, печінка. Але окрім неї страждає також і імунна система, нирки і інші органи (залежно від конкретного препарату).
Крім того, антибактеріальні препарати смертельні не тільки для хвороботворних бактерій, але і для нашої власної мікрофлори. Таким чином, ці ліки "б"ють" по нашому захисту з двох напрямів: пригнічують імунну систему і знищують корисні бактерії у слизових оболонках.
Крім того, під впливом антибіотиків хвороботворні бактерії проходять специфічний еволюційний відбір, в результаті якого утворюються лінії мутантів. Ці нові форми бактерій не тільки нечутливі до дії старих препаратів, але часто також легше "тікають" від нашої імунної системи, що робить їх удвічі небезпечнішими.
Не дивлячись на таку велику кількість негативних рис, у ряді випадків без антибактеріальних препаратів не обійтися. Насамперед вони незамінні при бактерійних інфекціях. У таких випадках вибір препарату і дозування повинен робити лікар на основі бактерійного посіву (правда до отримання його результатів часто доводиться призначати ліки на основі непрямих симптомів).
Важливо: якщо ви вже прийняли першу пігулку (зробили перший укол), обов"язково треба пройти весь курс до кінця. Інакше є ризик, що бактерії адаптуються до препарату, після чого подолати їх буде дуже складно.
Часто антибіотики призначають і при неспецифічних бактерійних інфекціях. Але тут треба розуміти, що у такому разі вони грають швидше допоміжну роль, причому використовувати хіміопрепарати є сенс тільки якщо іммуномодуляційна терапія не допомагає, або якщо інфекція надмірно активна.
При вірусній інфекції (насамперед при грипі) лікарі також часто рекомендують антибактеріальну терапію, нібито для запобігання бактерійним ускладненням. Але насправді бактерійні ускладнення розвиваються, як правило, у дуже ослаблених людей (після тривалої важкої хвороби або у людей похилого віку).
Решта випадків бактерійних ускладнень грипу - це переважно наслідки прийому аспірину або інших протизапальних засобів, які пригнічують імунітет. Якщо ви спочатку правильно лікуєтеся (або навіть зовсім не лікуєтеся), то ускладнення малоймовірні. Краще дати собі два-три дні відпочинку, ніж піддавати організм ризикам від агресивного лікування.
Оскільки антибіотики комплексно отруюють організм, їх прийом робить вас особливо чутливими до інфекцій. Зрозуміло, безпосередньо в процесі лікування до вас навряд чи "причепиться" якась нова бактерія, але відразу після його закінчення ви стаєте ласим шматочком для опортуністичних інфекцій. Ну а грибкам (наприклад, кандидам, які викликають молочницю) ви будете особливо "цікаві" з першого ж дня прийому антибіотика.
Тому водночас з антибіотиками треба приймати препарати іммуномодулюючої і гепатопротекторної дії, і продовжувати приймати їх ще мінімум 2-4 тижні після закінчення антібіотікотерапії.
Через 2-3 дні після останнього прийому антибіотика треба починати прийом пробіотичного препарату з живими або ліофілізованими бактеріями. Корисними також будуть спеціалізовані препарати для слизових оболонок, які відновлюють корисну мікрофлору.
За матеріалами w2w
2 
1
Коментарі