Учені з британського університету Йорка відтворили на практиці методи муміфікації древніх єгиптян, використавши для створення мумії тіло таксиста, який заповів своє тіло для наукових досліджень, повідомляє журнал New Scientist.
Хімік Стівен Баклі й археолог Джо Флетчер протягом двох десятиліть вивчали зразки тканин єгипетських мумій, за допомогою спектрометрії та газової хроматографії визначали матеріали, які використовували єгиптяни для муміфікації - такі як сіль, бджолиний віск, масла й смоли. Вони використовували для експериментів сотні свинячих ніг як замінник людських тканин. Учені муміфікували їх, а потім лишали в сухому й спекотному приміщенні, щоб відтворити єгипетський клімат.
До цих пір точно невідома технологія муміфікації, за допомогою якої єгиптяни зберігали людські тіла на тисячі років. В єгипетських джерелах вона не описана, але грецький історик Геродот в 450 році до Різдва Христового писав, що ключовим інгредієнтом був натрон - суміш декагідрату карбонату натрію (Na2CO3 10H2O) і харчової соди (NaHCO3). На думку істориків, ця сіль використовувалась, щоб видалити рідину з тіла. Однак Баклі й Флетчер припустили, що тіла спочатку занурювали в розчин натрону і тільки потім висушували.
Щоб перевірити цю ідею, вони використовували тіло Алана Білліса, водія таксі, який помер від раку легенів у січні й заповідав своє тіло для потреб проекту.
Процес муміфікації зайняв три місяці. Експерти-патологоанатоми були вражені високою якістю збереження тіла. Вдова Білліса теж була задоволена результатом.
"Я єдина жінка в країні, в якої є мумія чоловіка", - говорить вона.
Утім, щоб визначити, наскільки вченим вдалося відтворити технологію "авторів" мумії Тутанхамона, потрібно почекати приблизно 3,3 тисячі років, відзначає видання.
Коментарі