![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/411/411085_1_w_570.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/411/411085_2_a_135_100.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/411/411085_3_a_135_100.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/411/411085_4_a_135_100.jpg?v=0)
![](https://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/411/411085_5_a_135_100.jpg?v=0)
На найбільшому острові в Південній Кореї пенсіонерки пірнають у море в гідрокостюмах - так вони ловлять рибу. Перед появою на поверхні з-під води вони свистять - цей звук називається "сумбісорі".
Жінки називають себе "хенью" - жінками моря. Хенью не користуються аквалангами, які б тільки ускладнили нелегку роботу. Гідрокостюм і маска - все, що їм потрібно, щоб спускатися на морське дно за здобиччю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 91-річна бабуся стала найстарішим учителем йоги в світі
Їх навички не тільки годують - багато ниряльниць стали героїнями корейського опору під час японської окупації в Другій світовій війні. Бабусі у відмінній формі - щоб займатися такою роботою потрібно вміти перебувати під водою до 2-х хвилин і не забувати про небезпеку: акул і отруйних медуз.
Півстоліття тому на острові було більше 30 тисяч хенью. Зараз їх трохи більше 5 тисяч, і багатьом з них за шістдесят. Багато їхніх дітей та молодших родичів виїхали з острова у міста.
Ті, хто лишився, вирішили займатися менш стомлюючою роботою на суші - приймати й обслуговувати туристів з континенту та з-за кордону.
Щодня після риболовлі хенью збираються на березі та співають пісень.
Коментарі
1