Четвер, 29 березня 2007 19:24

На страсну п"ятницю нічого не їдять

У понеділок починається Страсний тиждень. Це дні найсуворішого посту. Їсти намагаються лише хліб із водою. Не можна також співати, танцювати чи влаштовувати якісь святкування.

Першого дня цього тижня готують оселю до Великодня. Господині роблять генеральне прибирання. Підфарбовують усе, що планували, миють та чистять.

На страсний вівторок перуть та прасують одяг. У середу завершуються всі господарські роботи. Виносять сміття. У саду білять дерева. Цього ж дня готують усе необхідне для приготування писанок та крашанок.

Однак найбільше обрядів припадає на четвер. Його ще називають Чистим. Насамперед випікають паски. Перед їх приготуванням жінки обов"язково моляться. Кажуть, що найкращий святковий хліб виходить у господинь зі світлими думками. У четвер також очищають тіло. Вважається, що вода тоді цілюща. Вона позбавляє від усіх хвороб та захищає від негараздів на весь рік.

Традиційно цього дня ходять до церкви. Свічки, запалені у храмі, намагаються донести додому, щоб не загасли. Ними на дверях випалюють хрести, так захищаються від нечистої сили. Вірять, що коли запалити страсну свічку під час грози, то грім не вдарить у будинок.

Днем смерті Христа вважається п"ятниця. У цей час намагаються нічого не їсти, не слухати музику. Не можна також шити, прати або щось різати. Увечері в храмах виносять Плащаницю. Вона символізує тіло померлого Христа.

У суботу готують Великодню трапезу. Господині печуть, варять, тушкують усілякі страви. Діти малюють писанки та роблять крашанки. Цього року Великодня субота збіглася з Благовіщенням. За Біблією, цього дня архангел Гавриїл сповістив Діву Марію про майбутнє народження сина Божого. Свято завжди в числі. Його не відміняють, навіть якщо воно збігається з Пасхою. Піст послаблюється.

Вважається, що на Благовіщення відкривається земля. Після зимової сплячки виповзають погрітися на сонці плазуни. Тому не радять ходити до лісу. Молоді дівчата вірили: якщо йдучи по воду знайдеш первоцвіт, цього року підеш під вінець. Квітку треба зірвати, кинути у посудину з водою і вмитися нею. Від цього врода ще більш розквітне.

Не можна на Благовіщення сіяти та садити. Насіння не посходить. Не підкладали також яйця під квочок, бо курчата не вилупляться.

За повір"ям: яка погода на свято, така й на Великдень. Якщо іде дощ — уродить жито.

Близько півночі у суботу з Великодніми кошиками вирушають до храму на всеношну. Після посвячення паски люди вітають одне одного словами: "Христос Воскрес!". У відповідь кажуть: "Воістину Воскрес!". Молодь часто жартує: "Ми вже знаємо!".

Після повернення з храму родина накриває на стіл. Воскресінням Христа закінчується піст. Родинний сніданок у неділю починають з яйця. Одну писанку чистять та розрізають на всіх членів родини. Вважається, що так сім"я весь наступний рік буде дружною.

Зараз ви читаєте новину «На страсну п"ятницю нічого не їдять». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі