— Улітку при високій температурі всі тварини намагаються сховатися в затінку — це природна реакція. Найгірше почуваються змії, бо не мають системи терморегуляції — потових залоз. Заповзають під камені, трухляві вогкі колоди, — каже кандидат біологічних наук із Прикарпатського національного університету 30-річний Андрій Заморока.
Плазуни вдень мляві, мало рухаються. Не вилазять, доки не звечоріє. Тоді до ранку полюють на мишей.
— У спеку легше почуваються водяні вужі. Вони постійно у воді, лише інколи вилазять на берег. Коли водойма нагрівається, пірнають глибше.
Інші тварини ховаються в затінку, із галявин переходять жити у хащі.
— Ведмеді, вовки, олені та інші ссавці можуть охолоджувати свій організм, коли потіють.
У пошуках води дикі свині та кози виходять із лісу до найближчої річки. Оминають місця, де бувають люди. До вільної водойми йдуть кілька кілометрів. У горах ведмеді також тримаються подалі від туристичних місць. Охолоджуються біля струмків.
— Після купання ведмедям може стати гірше, якщо побудуть на сонці. Шерсть швидко нагрівається, коли висихає.
Зайці переносять високу температуру легше за інших тварин. Їдять траву, на якій є роса. Також шукають соковиті стебла.
У спеку кроти голодують.
— Харчуються черв'яками, а ті біля поверхні землі всихають від перегрівання. Решта залазять у ґрунт на 1-2 метри. А кроти на такій глибині не риють. Зазвичай прокладають ходи за 20 сантиметрів від поверхні.
На глибині 10 см у землі прохолодніше на 6°С, тому кроти не страждають від спеки.
— На поверхню вилазять рідко. Лише для того, щоб викинути назовні вириту землю, щоб у тунель потрапило повітря. Або коли ходи затоплюють дощі.
Комарі й мухи зазвичай ночують на верхівках квітів, кущів, стебел трави. У спеку злазять на землю. Сидять на ґрунті в затінку або зариваються на 2-3 см. Коли вечоріє, знову вилазять на рослини.
Коментарі