Близько восьмої вечора 26 жовтня до будинку лідера фракції Блоку Юлії Тимошенко в Житомирській міській раді увірвалися двоє чоловіків. 46-річний господар Володимир Семенистий лікувався в Криму. Удома була дружина Валентина Шадура.
Кореспондент "ГПУ" побував в оселі Семенистих за кілька годин після нападу. У приміщенні метушаться майже 20 міліціонерів. Оглядають кожен сантиметр, знімають відбитки пальців. Впускати журналіста не хочуть. Усе записує слідчий Ігор Рудьковський.
36-річна Валентина Шадура сидить за столом у вітальні. Нервово палить, тремтить. Жінка працює викладачем англійської мови в Житомирському державному технологічному університеті.
— Я вийшла у садок дати собаці таблетку. Наш тер"єр Марта десь тиждень хворіла, — жінка затягується цигаркою. — На паркані сиділи двоє в масках. Наказали стояти.
Чоловіки були одягнені в чорні куртки, рукавички, на обличчях — шапки з прорізями для очей. Тримали пістолети з глушниками, один мав рацію. Запитали, коли вдома буде господар.
— Вони знали, як звати чоловіка. Лаялися на нього. Я запитала, що він зробив, — веде далі Шадура. — А вони: "Він добре знає. Хай жаліється Юлі" (лідеру Блоку Юлії Тимошенко. — "ГПУ"). Зайшли в хату, заламали мені руки за спину. Вимагали віддати гроші. Я показала тайник у вітальні. Там були 10 тисяч гривень і ще якісь дрібні гроші.
Нападники зв"язали Валентині руки шнурівками від кросівок. У кухні узяли пакет.
— Під прицілом пістолета повели в кабінет. У шкатулці взяли прикраси. На підлогу випав золотий ланцюжок, то вони його не підняли. Не зацікавив їх і дорогий годинник на полиці книжкової шафи, — продовжує Валентина. — Хотіли забрати ноутбук. Я попросила лишити. Послухалися. Все награбоване скидали в пакет.
Шадуру кинули на підлогу спальної кімнати, ноги зв"язали дротом від телевізора. По рації запитали, чи прострелити коліно.
Нападники мають відношення до військових або міліціонерів
— Я подивилася їм в очі, — Валентина запалює чергову цигарку. — Це були не наркомани й не алкоголіки. Благала не стріляти. Погодилися. Сказали, що уб"ють, якщо звернуся до міліції. Кажуть, це перше китайське попередження. Далі буде гірше.
Чоловіки вибігли через садок на вулицю. Валентина розв"язала ноги. Натиснула на кнопку сигналізації, подзвонила чоловікові.
— Володя благав, щоб я заспокоїлася. На ходу збирався їхати в Житомир. Я просила не летіти. Він передзвонював кожних 5–10 хвилин.
Валентина сама ночувала в будинку. Попросила міліціонерів охороняти її тієї ночі.
— Нехай преса вас охороняє, — гримнули ті у відповідь.
Семенистий приїхав додому зранку 27 жовтня. За 10 год. проїхав 1000 км.
— Припускаю, що нападники мають відношення до військових або міліціонерів, бо в них був спеціальний одяг та обладнання. Вони звикли підпорядковуватися, — каже Володимир Семенистий. — Це було не пограбування. Узяли 10 тисяч гривень і прикрас на 5 тисяч. Найцінніших речей не взяли. Очевидно, це замовлення проти мене. Використовують мою сім"ю. На наступній сесії міськради ми маємо розглядати земельні питання, я — член земельної комісії. Отак залякують мене і фракцію.
Семенистий — співвласник житомирського ресторану "Корчма".
— Зараз нам закидають, що напад — це мій піар-хід. У мене й Валі — старенькі мами. Ми ще нічого не говорили їм, боїмося за здоров"я. Безглуздо говорити про якийсь піар, коли знаєш, які наслідки можуть бути через це в рідних.
2 
35413
Коментарі