— Була квартира, робота, дівчина, весілля планували. Опинився не в той час не в тому місці. І все. І кожен день живу, як на голках, — каже хмельничанин 24-річний Сергій Каплунський.
Він 26 місяців відсидів у слідчому ізоляторі через звинувачення в нападі на таксиста. Та суд відправив справу на дослідування. Забракло доказів провини, слідство тривало з порушеннями. Сергія відпустили.
— На того таксиста напали в лютому 2010 року, — каже. — Його два рази вдарили ножем — у груди й шию. Міліціонери нікого не могли зловити. За п'ять місяців узяли мене. Іду на роботу, перестрівають, заламують руки, кидають у машину і везуть у відділок. Там почали бити. Я все підписав. Думав, усе одно доказів немає, суд випустить. А вони на два роки зробили з мене козла отпущєнія. Головне — галочка по розкриттю, і плювати, що нема жодного доказу.
Чоловік каже, що справу сфабрикували.
— Проти мене немає нічого, — говорить Каплунський. — На таксиста напали о 13.30, а я в 13.15 був в іншому кінці міста, ставив офіс на сигналізацію. За 15 хвилин ніяк не міг би дістатися. То вони почали підганяти час. Час нападу виправили на 13.40, потім — на 13.50. Відбитки пальців у таксі, сліди взуття з моїми не співпали. То мені в квартиру підкинули ножа, але навіть на ньому не знайшли моєї ДНК. У мене був мобільний, по його дзвінках можна було б відстежити, де я був того дня. Міліціонери його забрали, а кажуть, що не брали. Вже мовчу про те, що я на голову менший і кілограмів на 20 легший за того таксиста.
— Сергій просто гарна кандидатура на бандіта, — каже 46-річна Наталія Каплунська, мати Сергія. — Бо в нього була непогашена судимість за крадіжку. Перед його затриманням міліціонери приїхали до мене, вивідали, де він живе, працює. Як його арештували, я пішла до слідчого. Він каже: Сергій не бандіт, але хтось же має сидіти.
7 жовтня 2010 року міський суд Хмельницького оголосив Каплунському вирок — 12,5 року в'язниці. Родичі його оскаржили, справу відправили на дослідування. Другий суд зменшив термін покарання до дев'яти років, вердикт теж оскаржили. Третій суд, у березні 2012-го, відправив справу на чергове дослідування, у вересні Сергія відпустили на підписку про невиїзд.
— Другий рік живу у страху, бо справа не закрита, — каже Сергій. — У любий момент можуть прийти і знову закрити.
Справу продовжують розслідувати. Міліціонери чекають на висновок судово-психологічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
3 
1
Коментарі