25 червня в місті Красний Луч на Луганщині під стінами міськвиконкому мітингують кілька сотень людей. Перед будівлею, де проходить позачергова сесія міської ради, спалили опудало в міліцейському мундирі.
— Позор ментам и судьям! — вигукують люди. Вони щодня з 22 червня виходять на акції протесту. Вимагають справедливого вироку у справі 29-річного Дениса Давидова. Рік тому він убив свою дружину Юлію Наумчик і викинув 1-річного сина. Суд сусіднього міста Ровеньки виніс вирок Давидову — 1,3 року в'язниці.
— Він уже відсидів 11 місяців, — каже знайома покійної Юлії Наумчик.
— Он садюга, — додає літня жінка. — Это все в городе знают. Первая жена от него сбежала. Он вторую замучил. Выйдет, переедет в другой город — найдет еще одного ребенка и также поизмывается.
— У нашого онука Марка 19 червня був день народження, — згадує торішні події мати загиблої Ольга Наумчик, 58 років. Говорить російською. — Святкували 22 червня в кафе "Жемчужина". Зібралися родичі — ми зі старшим сином, свати, кілька друзів. Посиділи, поїли, поговорили. О 21.30 вирішили роз'їжджатися. Юля з Денисом і Марком сіли у свою машину, ми — у свою. Я подзвонила дочці о 23.00. Вона сказала, що квіти поставила у вази, покупала Марка і скоро лягатиме. Денис уже спить, каже. Тепер розумію, чого вона так сказала. Їй було соромно, що він пішов далі напиватися.
25-річна Юлія Наумчик закінчила школу із золотою медаллю. Навчалася в Донецькому юридичному інституті МВС. Влаштувалася експертом-криміналістом у міськвідділі Красного Луча, мала звання старшого лейтенанта. Познайомилася із капітаном Денисом Давидовим із відділу із боротьбі з наркотиками, потім він працював у приймальнику-розподільнику.
Денис Давидов — із родини міліціонерів. Батько працював у Державтоінспекції, мати — у відділі кадрів міліції. Обоє вже на пенсії. Сестра Дениса — слідчий.
— Нам із батьком під час знайомства він не сподобався, — розказує Ольга Наумчик. — Якийсь приторможений. Говорив мало. Думали, соромиться. Але після одруження він теж не був балакучий, бо не міг два слова до купи зліпити. Але перечити дочці ми не стали.
Денис з Юлією побралися влітку 2009-го. За рік у них народився Марк.
— Пів третього ночі мені дзвонить сват, — Ольга Наумчик починає плакати. — Каже, Денис подзвонив матері на мобільний. Сказав, що вбив Юлю і забрав Марка. Я не знаю, як одяглася — мені аж руки скрутило. Через 5 хвилин сват заїхав за мною, помчали на квартиру Дениса.
Чоловік розбив вазу об голову дружини. Порізав її тіло ножем. Бив обухом по голові. Уламком вази порізав груди, живіт, статеві органи. Вирізав пряму кишку. Усе це — на очах у сина.
Ольга Наумчик каже, ця картина сниться їй щоночі.
— Він її розірвав на шматки, — плаче. — Я кинулася до неї — Юля вже холодна. Тільки очі відкриті, такого криваво-чорного кольору.
Сина Денис відвіз в Єнакіївський район Донеччини. Викинув із машини. Малого побачив шахтар, який чекав на дорозі колег. Із міліції в Єнакієво хлопчика забрали Наумчики.
Дениса Давидова затримали того ж дня.
— Експертиза показала, що він був п'яний і під дією наркотиків, — каже 63-річний Микола Наумчик, батько Юлії. — Потім його відправили в Донецьк. Там видали довідку, що він був у стані афекту, психічно неврівноважений. Словом, почали відмазувати. Давидов пояснив, що дружина йому зраджувала, а на момент убивства він бачив не людину, а тільки рожеву кулю.
Ровеньківський міський суд дав Денису Давидову рік і три місяці — за те, що залишив дитину.
— У діях Давидова відсутній склад злочину, — пояснює журналістам суддя Олексій Жадан.
Міська прокуратура оскаржила рішення суду.
Микола Наумчик вважає, що такий вирок зять отримав завдяки родичам.
— У суді Денис сидів — на шиї цепок на два пальці. Де це, в якому ізоляторі таке дозволено? Його відмазали.
На момент суду батьки Дениса Давидова поїхали на відпочинок до Єгипту. Ольга та Микола Наумчики оформили опіку над онуком.
3 
1
Коментарі
109