По обіді 22 вересня в ресторані "Рандеву" в місті Дрогобич Львівської області немає відвідувачів. 16 вересня тут розстріляли місцевого 28-річного Романа Масяка.
— Не знаю, як взагалі ще сюда може хтось ходити, — офіціантка Оксана витирає столи. — Після того вбивства мені від кожного стуку страшно.
Того вечора в ресторані було багато клієнтів, лунала музика. Біля сцени танцювали близько 50 відвідувачів. Раптом до приміщення зайшов чоловік у капюшоні. Підійшов до сцени і розстріляв Масяка. Одна куля влучила у плече, друга — у голову. Опісля втік.
— Напарниця розказувала, шо було дуже страшно, — продовжує офіціантка. — Музика грає, всі веселі, танцюють, і раптом один падає весь у крові.
Ресторан "Рандеву" в центрі міста на вул. Жупній, 13 — це двоповерхова споруда з дерев'яними альтанками на подвір'ї, літнім садом. Через низькі ціни тут завжди було людно. Камер відеонагляду немає. На момент убивства охоронець відлучився.
— Ми з компанією тоді день народження святкували. Десь у піводинадцятої, коли народ танцював, почули постріли. Думали: феєрверки. Аж тут крик, біжить дівчина вся в крові. То, певно, жінка чи знайома вбитого. Ту картину бачили жінки, діти. Усі в щоці, — розказує 25-річний Василь.
Романа Масяка у Дрогобичі знають під прізвиськом Масік. Називають керівником банди спортсменів, що займалися здирництвом, вибивали кредити.
— Та шайка останнє відбирала, людям ноги ламала. Стільки горя принесли. Молодих хлопців затягували до себе, а мами не спали. Били цілі сім'ї боржників, дітей. Але люди боялися говорити. От, видно, хтось не витримав, — каже місцевий 49-річний чоловік у картатій сорочці. На лавці біля ратуші грає з друзями в доміно. — "Рандеву" теж відмітилося. Модний заклад, а камер відеоспостереження немає, один нещасний охоронець.
Масяк родом із села Грушів під Дрогобичем, єдиний син у батьків. Офіційно — безробітний. У Дрогобичі жив у малосімейці на вул. Грушевського з 27-річною дружиною Лілією та 5-річним сином. Сюди поселилися 2005-го року, щойно чоловік закінчив Львівський університет ім. Івана Франка. Роман із 15 друзями щодня займалися спортом у тренажерному залі.
— Самі собі той зал зробили в підвалі нашого дому. Кожен день качалися. Хлопці чемні, ніяких бійок. Не пили й не курили. Сиділи на лавочках і грали допізна в карти. Десь в якихось будинках ставалася крадіжка, а в нашому — ніколи. Вечором навіть не страшно було вертатися, — розповідає 27-річна Ольга, сусідка Романа. — Масік — хороший, веселий, здоровий тілом, привітливий. Завжди допомагав коляску з малим витягнути по сходах. Я тільки зараз дізналася про якісь угрупування. Не вірю, що він тим займався. Хіба бандити живуть у гуртожитку і ходять пішки?
— Та хто ж буде мусорити на своїй вулиці? — перечить їй 33-річна Ірина. — Може, в нас у карти грав, а в іншому кінці міста гроші вибивав. Ми ось із чоловіком квартиру хочемо купити. Зідзвонилися з власником. Каже: "Я сам вам можу кредит дати, без банку. Завіряємо документи про позику в нотаріуса — і живіть". Питаю: "А як ви не боїтеся нам гроші давати? А якщо в нас заробіток урветься?" Він зареготав: "На такі випадки у нас свої методи".
Міліціонери шукають нападника. Версій не розголошують.
У Дрогобичі — 103 тис. мешканців. Останнє резонансне вбивство тут сталося у січні 2007 року — біля універмагу вбили міліціонера Ярослава Рифуна.
2 
1
Коментарі
5