"Я вже не можу. Мені дуже важко, довго не протягну. Що сталося — не пам'ятаю. Дівчата, допоможіть мамі з Настусею. Я її дуже люблю! Донечка, вибач", — таку передсмертну записку залишив 40-річний Олексій Сніжко з села Червона Слобода Компаніївського району на Кіровоградщині.
Уранці 25 вересня його знайшли повішеним на яблуні біля власного будинку. Вчинив так після чергового допиту в поліції. Його звинувачували в побитті цивільної дружини Людмили Саченко, 38 років.
Олексій Сніжко 14 місяців служив гранатометником 72-ї окремої механізованої бригади. Був на передових позиціях у зоні АТО. Повернувся торік. Із Людмилою зійшовся три місяці тому.
— Люда лежить у комі в обласній лікарні, має гематому мозку. Олексія забрали до поліції, — розповідає 45-річний Костянтин Секрет, побратим Сніжка. — За добу його привезли додому й викинули з машини. Йти не міг. Якось доповз до дому сестри. Казав, із нього силою вибивали зізнання. Били током, кололи голками. Потім відвели в камеру. Посадили на стілець. Зайшли двоє. Мовчки збили на підлогу, почали лупцювати ногами. Підняли, посадили. Зайшли двоє інших. І все заново. Далі Олексію підсунули якісь папірці. Він підписав. Говорив, скаржитися нікому, бо й начальник поліції був серед тих, хто бив.
Військові побратими Олексія провели власне розслідування того, що сталося. Рідні чоловіка написали заяву до прокуратури з вимогою провести службову перевірку у відділку.
— Люда нічого розказати не може. Але з того, що ми довідалися, — Олексій її не бив. Того дня він зустрів сусіда Костянтина Прокопенка. Між ними виникла сварка. Побилися. Костя зі своїм батьком Юрієм мають сепаратистські погляди. Олексій — атошник, завжди за Україну. Через це постійно конфліктували, — каже Костянтин Секрет. — Ввечері Прокопенки напідпитку прийшли до Олексія додому. Витягли його з хати, почали бити. Є свідки.
Люда вибігла, аби відборонити чоловіка. Костя вдарив її по обличчю. Потім так штовхнув, що вона перекинулася і вдарилася головою об бетонну доріжку. Прокопенки втекли. Людмила сама викликала "швидку" й поліцію. Сказала, їх побили сусіди. За добу їй стало гірше, потрапила в реанімацію. Дружина й невістка Юрія Прокопенка засвідчили — то Олексій побив Люду. До того ж мають родича в райвідділку. Він і виїжджав на виклик про побиття. Ми зібрали мітинг. Вийшов до нас начальник поліції. Питаю, на яких підставах Олексія тримали у відділку добу. А він дивиться в очі та бреше. Мовляв, був там лише 3 години.
Олексій Сніжко за професією тракторист. До АТО їздив на заробітки в Росію. Потім — до Києва. Після війни почав випивати, кажуть односельці.
— Певно, від пережитого стресу в чарку заглядав, — говорить сільський голова Олексій Швиденко. — Чоловік був хороший. Гарний господар, батько.
Перша дружина Олексія померла. Сам виховував доньку 17-річну Анастасію. Вона мешкає з бабою Катериною Корнієць. Двох доньок Людмили Саченко — 6 та 7 років — забрала до себе її мати.
В обласній поліції факт побиття Олексія Сніжка не коментують, доки триває службова перевірка. На час її проведення керівника Компаніївського відділення Долинського відділу поліції в Кіровоградській області Володимира Гавриленка відсторонили від посади.
2 
1
Коментарі