50-річний Віталій Корж із Немирова на Вінниччині вирощує лимони 25 років. Друзі називають його немирівським мічурінцем.

Biтaлiя Дмитровича знаходжу у його магазині будівельних мaтepiaлiв. Поки господар збирається, продавець 56-річний Володимир Шевчук показує деревце, яке приніс Коржеві.

— Хочу, щоб Віталій прищепив на ньому свій лимон. Приживаємість у нього висока. Пів-Немирова лимони Коржа вирощує. Він прищеплює ще мандарини й апельсини, — усміхається чоловік.

В одноповерховому будинку Віталія Коржа на вул. Євдокименка, 44 під лимони виділена кімната. Там гарно пахне: один лимон цвіте. Хазяїн каже, що ефірна олія рослини добре впливає на здоров"я.

— Оце Карликовий, — показує Віталій. — Він низькорослий, але плодів має десяток і більше. А ось Павловський. Кущ за рік дає більше сотні лимонів.

Для лимонів основне, аби було світло. А ще вони люблять цинк, тому треба садити у оцинкований посуд. Обприскувати бордоською рідиною i  трипроцентним розчином мідного купоросу, один раз в рік добавляти стимулятори росту "Фумар".

Ефірна олія лимона добре впливає на здоров"я

Захоплення Віталія Дмитровича почалося, відколи він взяв у сусіда Миколи Лучацького плодоносний пагінець Павловського лимона, що привезли з Криму. Віталій укоренив його під банкою. Акуратно підрізав, удобрював. Лимон виріс кращим, ніж у сусіда. І плоди були більшими. Тоді вже Лучацький почав брати пагінці в Коржа.

Дружина Віталія 46-річна Світлана Олексіївна згадує, як чоловік змайстрував теплицю i тримав у ній лимони. Але вони почали хворіти. Горщики перенесли до помешкання. Узимку лимони тримають у хаті, в теплi. Аби було більше світла, господар вмикає люмінесцентну лампу.

— А ще треба правильно сформувати крону, обрізати, аби pic не вгору, а пускав бокові пагони, — уточнює Віталій Корж.

Прищеплений лимон дасть плоди через рік. Із пагона — за чотири-п"ять років. Мандарин у домашніх умовах виростає некрупним.

Цитрус боїться протягів

67-річний Василь Генюта з села Забрідь Великоберезнянського району Закарпаття п"ятнадцятий рік вирощує вдома лимони. Щороку збирає з деревця до сотні фруктів.
— Якось знайомий дав мені паросток культурного лимона і вдома я привив його на дикий, — розповідає Генюта. — Через два роки той почав плодоносити.
Дерево виросло до 3 м. У квітні Василь Васильович виносить його на подвір"я, у жовтні — знову до хати.
— Ставлю перед будинком, але дивлюся, щоб не було протягів, бо інакше не буде родити, — каже. — Улітку дерево поливає дощ. Узимку зволожую листя та стовбур із сифона.
У Генюти цитрус цвіте та плодоносить несезонно.
— Буває, що навесні зацвіте, торік — на Різдво, а цього разу — наприкінці осені заквітнув, — каже Василь Васильович. — У хаті робили ремонт, тому деревце довго тримали на вулиці і цвіт почав опадати. У січні з"явилося лише декілька плодів, — показує десяток зелених лимонів.
Щороку Генюта підживлює цитрусовий.
— Переважно коров"яком, — веде далі. — Особливо тоді треба живити його, коли цвіте і плодоносить. Іноді додаю у ґрунт калійного чи азотного добрива.
Доспівають лимони за три місяці.

Сніжана РУСИН

×