60-річна Варвара Назаренко з Черкас вирощує столітник 17 років. Нещодавно він уперше зацвіло.
— Я його аж до кінця листопада тримала на балконі, бо великий, — господиня проводить до кімнати. Біля вікна на підлозі стоїть круглий білий горщик. Вазон вищий за жінку. На верхівці — світло-жовта квітка. — А тоді занесла, щоб не замерз. Він через тиждень таку шишку викинуло! Оце розпустилася.
Варвара Василівна працює масажисткою в дитячому садку. В її двокімнатній квартирі чотири великі вазони: столітник, аспарагус та дві лілії. Усім майже 20 років.
— У мене їх колись сотня була, — говорить жінка. — Але я кілька років тому на заробітки їздила. То вони й пропали. А ці лишилися.
Столітник, який ще називають алое, прив"язала за стебло до віконних ручок. Щоб не зігнувся й не зламався. Каже, хотіла раніше продати, бо дуже важко його переносити. А коли зацвів, передумала.
— За стебло прямо беру й несу. До горшка квітка уже приросла. Як у хату вносила, ще й листя пообламувала. А тоді один листок ниткою прикрутила, а він і прижився! Кого не питаю, ніхто не бачив, щоб алое цвіло. Тільки баби розказують, мовляв, бачили рожеву й пухнасту квітку. Яка ж вона рожева? — дивується господиня.
Жінка розповідає, що звикла до вазонів. Вважає їх живими, говорить із ними, гладить, цілує.
— Мой мальчик, — бере столітник за листок. — Він заввишки 1,7 метра. Листки були по 52 сантиметри. Я з них шість літрів соку колись надавила. Ніхто не вірив!
Каже, доглядати за рослиною нескладно: поливає, іноді протирає вологою ватою листя.
— Хіба ото, як м"ясо мию, то тієї води піділлю, — ділиться вона.
Соком алое Варвара Василівна радить протирати шкіру від вугрів. Розвести одну частину соку на дві води.
— Дуже корисна така настоянка: на три літри соку чотири великі лимони, літр світлого меду і пляшка "Кагору". Настояти в холодильнику 14 днів і вживати по столовій ложці на день. Тут стільки вітамінів, ніде такого не знайдете, — веде далі жінка.
На кафедрі біології Черкаського національного університету зауважують, що для нашого клімату цвіт алое — рідкість. Флористи іноді десятки років чекають на квітку. Через це рослину і називають столітником.
5 
1
Коментарі