— Як розпробувала вирощувати штамбові помідори, інших не сію. Займають мало місця і достигають до масового розвитку хвороб. На кущі мало листя, тому він добре провітрюється й не вражається грибками, — розповідає Ніна Миронкевич, 57 років, із села Родниківка Уманського району Черкаської області. — Чула, як сусідки бідкалися, що цього року на городах все чорне від фітофтори. Я з таким не мучуся. Уже позакривала півпогреба помідорів і ще стільки ж висить на кущах, дозрівають.
При пересадці розсада не хворіє й добре приживається. За нею майже не треба доглядати.
— Свекруха сміється, що це помідори для лінивих. Бо звикла, що до томатів треба ціле літо заглядати. А я не морочуся. Насіяла розсади, висадила її на город і виросли міні-дерева, всипані плодами. Пагони аж гнуться від помідорів, але товстий стовбур витримує.
Першими дозріли помідори Еверест, Київські зорі та Ковбой. Вони круглі й невеликі. Формою вирізняються середньоранні томати Човник. Від посіву до дозрівання минає 100–120 днів. Довгасті плоди мають тонку шкірку і важать 60 г. Удвічі більші виростають рожеві плоди сорту Роза вітрів. У сорту Золотий — жовті. Добре смакують алергікам.
— Треба не просто вибрати путящий сорт. Має підходити й по клімату. Мені більше годиться сорт Левине серце. Любить багато вологи, щоб плодам було з чого наливатися. Виростають 300-грамові плоди. Не розтріскуються від надлишку води, але не солодкі. У кого стоять посухи, то підійде сорт Бушмен. Навіть за нестачі вологи його сильне коріння висмоктує із землі достатньо. Плоди не важчі 120 грамів. Кущі не виростають вищі за півметра, то я їх і не підв'язую.
1 
1
Коментарі