— Мульчую квітник шишками, щоб не сапати. Від такої мульчі немає бур'янів, — каже 44-річна Ольга Бондаренко з Черкас. — По шишках не можна ходити, щоб довше зберігали ефективність.
Таке мульчування підходить для квітників, альпійських гірок, кіл навколо дерев. Збирає лише сухі шишки, не пошкоджені гниллю. У квітні сапає ділянку й поливає, якщо ґрунт сухий. Бо шишки може здути вітром.
— Розкладаю мульчу за кілька днів після цієї підготовки, бо в нас чорнозем. Якщо зробити це одразу після поливу, то шишки погрузнуть і поверхня стане забитою. Від цього рослини зачахнуть.
Шишки розкладає шаром завтовшки 10 см, щоб не поселилися слимаки. Оновлює клумби, які засипала шість років тому. Трухляву мульчу не вигрібає, залишає перегнивати на добриво. Присипає новими шишками. Щоб земля не окислялася, під них можна стелити подрібнену солому, попіл або листи з картонних ящиків.
— Попередні роки мульчувала так тільки квітник, а цього року спробувала й на малині з полуницею. Читала, що запах соснових шишок відлякує ведмедку та дротянку.
Жінка навколо вкопала пластикову бордюрну стрічку, щоб мульча трималася на місці.
— Раніше навколо клумб були вкопані цеглини, які викладала ромбами. Засипала наполовину землею і вапнувала. Було красиво, але дощі швидко змивали білило. Доводилося за літо ще раз фарбувати. Набридло й замінила на бордюрні стрічки. Їх хіба що віником помию, от і весь догляд.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
1
Коментарі