— Щоб раніше їсти свіжі салати, сію суперранні сорти редиски. Тоді за два-три тижні маю на столі свіжу зелень, — каже 52-річна Ірина Соколовська з міста Жидачів Львівської області. — У нас на базарі щороку продають ті самі сорти. Добре, що дочка замовила інші в інтернеті. Тепер у мене є голландські види, німецькі та чеські.
Редис Престо готовий до збору на 16-й день. Плоди круглі, червоні та соковиті. На два дні пізніше дозріває сорт Дабел F1. Він посухо- та холодостійкий. Ідеально підходить для посіву напровесні. Не боїться цей сорт перепаду температури, тому не тріскається і не утворює порожнин.
— Сорт Віола вибрала за її колір. Дає яскраво-фіолетові плоди з білосніжною серединою. Її вважають пізнішою, бо дозріває за 35 днів. Але це якраз упору. Не можна ж одразу поїсти всю редиску з городу.
Останнім сіє Кавуновий редис. Він найтеплолюбніший. Тому чекає середини травня, коли земля добре прогріється.
— Цей редис зовні білий, а всередині малиновий. Із точністю до навпаки порівняно зі звичайними сортами. Овоч біля шкірки має гіркуватий смак, а ближче до середини — солодкуватий. За формою він нагадує невелику редьку. Діаметр 7–8 сантиметрів. Його не кришу сирим у салат, а запікаю.
На чорноземні ґрунти вносить пісок. Так земля на грядці стане легшою і краще пропускатиме повітря до коренів. На ділянці робить рівчаки на відстані 10 см. Посипає крохмалем, щоб легше було роздивитися дрібне насіння.
— Сіяти редиску можна до середини травня, доки короткий світловий день. Далі вона вже зацвітатиме, а не ростиме в корінь.














Коментарі