
73-річний Василь Заяць із села Медведівці на Закарпатті вирощує хурму. Екзотичним фруктом зацікавився понад 35 років тому.
— Першу деревину сорту Кавказька привіз із Нікітського ботанічного саду. Вона давала дрібні плоди на 80–90 грамів. Потім дістав Росіянку. Смачний сорт і морозостійкий. Витримує до мінус 35. А в Угорщині я знайшов хурму невідомого сорту, зрізав гілочку. Назвав Будапештом.
За три десятиліття Василь Андрійович вивів 12 сортів. Каже, мріє про морозостійкий із плодами на 150–170 г.
— І щоб цукристість висока була, відсотків на 40.
Селекціонер веде до саду. Плоди на деревах уже дозріли.
— Цього року хурма слабо вродила. У врожайний рік з одного дерева маю 20–25 кілограмів. Збирати врожай буду перед заморозками. Їсти хурму зразу не можна. Фрукти мають добре пом"якнути. На тиждень розкладаю їх на підлозі у кімнаті. Хурма корисна при шлунково-кишкових захворюваннях. Листя багате на вітамін С, із нього заварюю чай.
Каже, дерева не потребують особливого догляду.
— Обприскувати не треба, бо шкідники хурму не люблять. У лютому дерева обрізую.
Перші плоди саджанець дає за два роки.
— Його закопую у відкритий ґрунт. Дехто спочатку закорінює у відрі й тільки після цього пересаджує. Затим кілька тижнів саджанець поливаю, щоб укорінився. Дерева віком до 5 років приносять по 15–20 кілограмів плодів, старші — по 25–30. У Ялті є хурма, котрій біля сотні літ. Такі дерева дають урожаю до 1,5 центнера.
Хурма буває чоловічої та жіночої статі. Плодоносять ті, що жіночої.
— Сорт Росіянка — гібрид. Плоди дає незалежно від статі.
Дерева сортів Кавказька та Віргінська від Василя Заяця ростуть у ботанічному саду Ужгородського університету, на пл. Лаборця та по вул. Гойди. Вони заввишки до 0,5 м.
— Раніше субтропічну хурму на Закарпатті не вирощували. Її батьківщина — Кавказ і Японія. Купити саджанці можна на місцевих ринках. Привозять їх з Італії, Греції, Туреччини. Якби закарпатці знали, скільки можна заробити на вирощуванні цих дерев, то масово б займалися хурмою.
На базарі 1 кг фруктів коштує 29 грн. З одного дерева можна продати на 700–800.
Обрізати можна не більше 10 відсотків гілок
Садовод 63-річний Олексій Горбаль радить восени підстригати плодові дерева й кущі.
— Як тільки скинуть листя — обрізуємо гілля. Це косметична очистка. Без неї дерева можуть загинути. Обрізати можна не більше 10 відсотків гілок, інакше послабиться імунітет дерева. Решту гілля лишіть до весни. Зламаних од вітру гілок зимувати не залишайте, бо травмовані місця можуть стати розплідниками хвороб.
Олексій обрізує віття при стовбурі, щоб не затікала й не затримувалася волога.
— Якщо залишити шпичака — почне гнити. Після операції всі хворі місця замащую садовим варом. Хворі гілки спалюю, інакше віруси та грибки перекочують на інше дерево.
Восени садовод також формує крону дерева.
— Щоб дерево виросло невисоким, прищипую або обрізую головний пагін на дворічках. Тоді всі соки підуть у бічні гілки, вони швидше розвиватимуться.
Анна УСІК
Коментарі
3