68-річна Ірина Березовська із села Нові Петрівці під Києвом вирощує півонії на продаж. У її саду на клумбі ростуть близько 20 сортів цих квітів.
— Більшість — багаторічні трав'янисті рослини, — говорить Ірина Григорівна. — Але є й напівдикі чагарники — деревовидні піони. Вони мають прості червоні або білі квітки, в яких мало пелюсток і добре видно середину. На продаж годяться тільки махрові квіти. Вони великі, пухнасті, гарно пахнуть. Краї пелюсток усередині наче поскубані, нагадують пір'я у курки під хвостом.
Каже, білі півонії зазвичай купують для вчителів на випускні іспити у школі. Рожеві дарують дівчатам, темно-червоні — літнім жінкам та чоловікам.
— Квіти цвітуть близько двох тижнів. На букет треба брати напіврозквітлі півонії. Якщо їх не зрізати, а залишати засихати на стеблі, воно виснажиться. На наступний рік буде менше квіток. Але стебла, які всихають, можна зрізати лише навесні. Інакше кущ не розростатиметься.
Півонії дуже чутливі до вологості ґрунту. Їх поливають раз на тиждень двома відрами води. Найважливіше не допускати засушування після цвітіння, бо це пошкодить коріння. Також зривають усі насіннєві "коробочки".
— Після дощу, який у травні сильно заплескує землю, квіти треба обсапати. Але рихлити слід акуратно, не глибше як на 5 сантиметрів. Удобрюю ґрунт біля куща на третій рік після посадки. Як тільки паростки виростуть на 10 сантиметрів, даю калійно-азотні добрива. Більше не можна, бо рослина згорить. Бутонам потрібен фосфор. Третій раз підгодовую, як почнуть цвісти. Останній — як перестануть.
Квітам добре у затінку, але на кущах утворюється мало бутонів. Більше на сонці, де безвітряно. На піщаному ґрунті кущі швидше ростуть, на глинястому — пишніше цвітуть.
2 
1
Коментарі